Дорогі браття і сестри у Христі, в Євангелії від Маттея 17, 14-23 описується історія про зустріч Ісуса із батьком, котрий мав біснуватого сина. Бачимо велику батьківську турботу і сильне бажання зцілення сина, але цього виявилось недостатньо, щоб зло покинуло їхню сім’ю.
Що легше: змінювати себе чи інших?
Інколи люди приходять до священиків і запитують про так звані “сильні” молитви. Особливо зараз між людьми поширюються якісь тексти та предмети із сумнівними походженнями, що ніби можуть вирішити якісь проблеми. Пересилаються по інтернету та соцмережах із закликом далі пересилати. Насправді лише відволікають людину від вирішення її правдивих проблем. За такими молитвами як правило шукають ті, хто далекий від Бога і мало Йому довіряє, натомість шукає якось легшого шляху впливу на ситуацію. На жаль хтось наївно вірить в це і попадає в пастку заблудження, дар віри скеровує до того, що рано чи пізно принесе розчарування, адже проблема залишиться невирішена.
Молитва – це не заклинання!
Пам’ятаймо, що у християнстві немає магізму, а це означає, що наші молитви – це не заклинання, що впливають по-насильницьки на поведінку людей. Ісус нас учить, що наша молитва – це єдність із Богом, саме із цієї єдності випливає сила, яка перемінює найперше наше життя. Молитва звільняє наше серце від сумнівів і наповнює його вірою і довірою до Бога. Прикладом цього є молитва звернена до Отця.
Ми віримо не для того, щоб гори пересувати, робити дивовижні речі та змінювати долю людей, цього світу! Ми віримо в Бога і довіряємо Богу, щоб спасти свою душу від диявольського заблудження, щоб нас не кидало ні в вогонь, ні в воду, щоб нами ніщо не маніпулювало, щоб ми не втратили дару свободи життя і радості від створеного світу.
Чим більше ми будемо вірити Богові і довіряти Йому, тим менше зло буде втручатися в наше життя. А якщо і буде допуст Божий до цього страждання, тоді і Сам Бог буде нашим захисником та помічником, а страждання переміниться на радість. І щоби з нами не трапилось, з Божого провидіння нам все вийде на добро. Ось тому сильна віра, яка виражається у нашій молитві та стриманості, справді може робити дивовижні речі: найперше – це наша переміна, святість, яка і освятить інших, особливо страждущих!
Перемінювати всіх чи почати із себе?
Дорогі у Христі, батько хотів допомогти синові, апостоли хотіли допомогти тому юнаку, але не змогли. Одного бажання виявилось замало. Ісус дає пораду, яка стосувалась їхнього життя: молитися і постити. Іншими словами: вміти сказати Богові “ТАК”, а всьому, що відволікає нас від єдності із Бгом “НІ”.
У цій історії апостоли пізнали свої слабості, це стало гарним поученням для них, також і для нас. Піст і молитва – це є захист і лік проти зла, а людина, котра живе без Бога, без спілкуванням з Ним, та без стриманості і жертви запрошує до себе зло.
Виявляється: молитися і бути жертвенним – це не марна трата часу і сил.
Ти в цьому ще не преконався/лася?