Одного недільного дня після відвідування храму бабуся і внук вернулися додому не в доброму настрої. Хоч в цей день священик говорив про силу молитви, але до кінця не було зрозуміло: яку ж силу він мав на увазі.
Причина була в тому, що повертаючись, вони зайшли в магазин, а там між ними сталося непорозуміння. Внук постійно виявляв різні бажання, а та у свою чергу спочатку відмовляла, а потім мовчала. Ось так вийшли з магазину лише з необхідними на обід продуктами. Внук надувся і нічого не говорив. Вступивши до хати, кожен зайнявся своїм ділом. Бабуся повернула до кухні і почала готувати обід, а внук щось майстрував на подвір’ї. Смачний запах рознісся по всій хаті.
В певний момент бабуся почула як хтось наблизився до кухні. Краєм ока вона побачила внука, який дивно махав рукою. Вона обернулась, а хлопчина не переставав робити дивні жести паличкою в руці.
Бабуся з подивом запитала: “що ти таке дивне робиш?”
Той впевнено і спокійно відповів: “Я тебе чаклую. Хочу, щоб ти мені зробила те, що я хочу? Хочу, що мені пішла і купила багато цукерків, іграшок, щоб мені приготувала лише те, що я хочу”
Бабуся усміхнулася і запитала: “Ти думаєш, що це подіє на мене?”
Інколи маємо спокусу стати до молитви лише з одним бажанням: вплинути на Бога, щоб Він зробив те, чого ми хочемо, тримаючи в руках молитовник, як якусь магічну паличку, вимовляючи молитви як якийсь магічний текст.
Так, це правда, що молитва переставляє гори! Чи зрушиться з місця камінчик егоїстичних бажань, що в твоєму серці?