Дорогі браття і сестри у Христі, коли чуємо уривок із Євангелії про зустріч Ісуса і митаря Закхея, то відчуваємо приближення благодатного часу Великого посту, що розпочнеться відразу після 5 неділі. Тому маємо нагоду у наступних неділях належно приготуватися до особливого духовного часу в цьому році Сопричастя.
Можемо вже від тепер задуматися, яким буде цей піст для кожного з нас зокрема та для цілої нашої церковної спільноти?
Приготування душі до особливої зустрічі з Богом
Кожного посту свята Церква нас закликає, щоб ми об’єднались належному приготуванні до Великої Події. Це приготування звершується в нашій душі, адже взяти участь у Таїнстві присутності Бога можна лише душею відкритою. Закрита, засліплена, заглушена різними клопотами душа навіть не зауважить цей великий дар – відчути присутність Бога.
Зараз батьки інколи жаліються, що їхні діти навіть не зауважують їх, коли вони приходять додому, бо настільки перейняті і захоплені в комп’ютерних іграх, що навіть не звертають увагу, коли їм принесли їсти. Ось так і ми можемо захопитися і весь час перебувати в журбі і клопотах, забуваючи про присутність Бога.
Піст – це сказати Богові «я тут, Господи». У цьому році ми можемо сказати Богові це разом: “Ми тут, Господи”.
І для цього нам потрібно дещо прояснити. Найперше: хто буде нашим провідником, лідером?Зустріч двох лідерів
Історія зустрічі Ісуса та Закхея нам пригадує про лідерство. З однієї сторони Закхей: « А був там чоловік, Закхей на ім’я; він був головою над митарями і був багатий», а з іншої Ісус, за Яким йшло багато народу.
Позиція Закхея була кращою в лідерстві: він був з цього міста, був офіційно визнаний серед інших, був багатий. Цей шлях кар’єрного зросту був нелегким, але видно, що Закхей був дуже наполегливим і йому це вдалось.
Ісус не мав нічого з цього вищезгаданого. Мабуть саме це зацікавило митаря, що той аж захотів побачити цього «конкурента». Вражаючою була кількість людей, яка оточувала цього Учителя з Назарету. Коли вперше побачив Ісуса з дерева, то мабуть його вразило, що нічого особливо в зовнішності Ісуса не було, був як всі. І мабуть наступне, що його вразило це те, що Ісус глянув на нього. Більше того, звернувся до нього по імені, попросив злізти і напросився до нього в його дім. А далі Ісус мовчав…
Лідер – це той, що постійно говорить, чи той, хто вміє слухати?
Дехто каже, що лідера можна виявити по тому, хто найбільше говорить серед інших. Бо, коли говорить, то немов словами веде за собою думки слухачів. Блакучі часто беруть на себе ініціативу запропонувати, вирішити і навіть зробити висновок.
Бачимо у цій історії, що після звернення до Закхея Ісус входить у мовчання. Натомість ми чуємо, як говорять, а радше викрикують, люди з вулиці. Як колись, так і тепер завжди найдуться ті, що мають щось сказати: критику, дати оцінку, зробити зауваження, висловити свою непомильну думку… Саме ці люди нас провокують на різні непотрібні дискурсії чи суперечки, що нас тільки відволікають і виснажують.
Ісус не провокуються і далі продовжує мовчати, але Закхей порушує тишу: говорить несподівано для всіх і відчутно, що говорить від серця, бо щось пережив, бо щось сталось з ним.
– Господи, ось половину майна мого даю вбогим, і коли я чим кого покривдив, верну вчетверо.
Складається враження, що цей чоловік зрікається всього того до чого йшов ціле життя: слава, влада, багатство. І тепер творячи діла милосердя і справедливості, він хоче вернутися до людей, щоб бути знову стати частиною Божого люду.
Ось тому бути лідером, керівником у спільноті це дуже відповдіальна справа. Адже, можна заслужити на загибель собі, або ж на спасіння.
Ісус нам подає приклад Євангельского Лідерства, коли твої вчинки любові перевищують твої красномовні слова.