Хай Бог тебе благословить

Слухати один одного, щоб інші слухали серцем

Розділ: Цікаві історії. Написав о.Віталій ~ 8 Жовтня, 2021. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

До одного міста приїхав відомий симфонічний оркестр. Великої реклами не було, але все місто говорило тільки про цей вечірній концерт. Як і очікувалось, все пройшло дуже славно і оплески були гучними.
Коли всі вже розходились, один чоловік рішуче попрямував до сцени i звернувся до диригента: “Маестро, у чому є секрет вашого успіху?”
Музикант здивувався і зробив вигляд, що нічого не розуміє.
Тоді прозвучало пояснення: “Як вам вдається створити таку дивовижну атмосферу в часі концерту? Пройшло досить часу, але для нас усіх це була немов коротка мить. Зізнаюсь, що хотілось, щоб ваш виступ був нескінченим. Ох, яке це було чарівне виконання, який звук інструментів – це така велика гармонія!”
На ці слова скромний диригент, лагідно усміхаючись, відповів: “А он, про що ви? Дійсно сьогодні була чудесна атмосфера. І так має бути завжди. Зізнаюсь, ми довго до цього йшли. У нас немає суперінструментів так само, як і супервиконавців. Ми робили репетиції і нам стало ясно, що найперше ми маємо навчитися слухати один одного і тоді нас буде мило слухати”.
Чоловік, ще щось хотів запитати, але диригент, усміхаючись, показав пальцем спочатку на вухо, а потім на серце, легко поклонився і відійшов до своїх, які його вже чекали.
Того вечора у місті панувала оркестрова атмосфера. Вона вийшла за межі театру. По вулицях міста ще довго лунали уривки різних композицій, які лунали вже з уст захоплених учасників нещодавнього великого дійства. Дійства справді величного! Бо ті, що спочатку навчились слухати один одного, зачарували інших, щоб їх слухали серцем.

У духовному житті ми маємо пам’ятати, що віра народжується із слухання.
Взаємне слухання єднає людей довірою, пошаною і  любов’ю. Ось так твориться красива симфонія під назвою життя в любові, де не існує лише один звук, лише одна нота, лише один голос. Це є ціле різноманіття голосів, які гармонійно поєднуються між собою.
Церква – це місце де тебе чекають, це середовище, де тебе почують, це атмосфера любові, яку творить Бог – Отець, Син і Святий Дух. Слухаючи їхню симфонію, хочеться бути серед них і продовжувати їхнє чарівне дійство тут на землі.