*ВСТУПНІ РОЗДУМИ:*
Дорогі Браття і сестри у Христі, у Євангелії від Івана (Йо. 9, 1-38.) ми читаємо про перебування Ісуса та його учнів в Єрусалимі. Вони вийшли з храму і побачили одного сліпого жебрака, який по-особливому привернув їхню увагу, бо був сліпий від народження.
Зустрічаючи різні ситуації, у кожного з нас виникають якісь думки, припущення, а інколи просте бажання знати: чому так, а не інакше, і врешті чому так сталось? І ми шукаємо пояснення, шукаємо причини, шукаємо винуватців.
Апостоли не тільки мали думки, але мали сміливість озвучити їх і запитати в того, кому довіряли. Важливо підкреслити, що вони мали в кого запитати – це був їхній Учитель. Ми також маємо можливість запитати в Ісуса, якщо почуваємось Його учнями. Ми також можемо отримати відповідь, навіть, якщо вона буде не такою, яку ми очікували.Із цього запитання розвивається ціла історія і всі стають свідками: як діла Божі виявляються у житті цього чоловіка.
Його шлях зцілення не був важким: він мав виконати все те, що Ісус сказав йому робити: піти до купелі, помити свої очі від грязі і так просвічення. Але найважчим виявилось підтвердити його зцілення і те, що це було діяння Боже. Майже всі були зосереджені на якісь “грішності” і не змогли прийняти його таким, яким він є зараз – зрячим.
Ісус відшукав колишнього сліпого жебрака після того, як всі його прогнали. Цей прозрілий зробив визнання віри і поклонився Йому!
*Синодальна Спільнота*
Дорогі у Христі браття і сестри, ми продовжуємо шлях до “синодальної спільноти” і до пізнання Божої волі щодо нашої духовної родини.
Ця історія нам може нагадати про те наскільки ми відкриті до діалогу з Ісусом – нашим Учителем. Чи маємо відвагу давати Йому запитання про те, що привертає нашу увагу в нашому житті? Чи є відкритими до Його відповідей, які не завжди можуть бути згідно наших очікувань?
Ісус нам відповідає різними ситуаціями в нашій сімʼї, в нашій спільноті. Тепер, як і тоді, не завжди легко прийняти діяння Бога. Особливо, коли це стосується тих ситуацій, до яких ми вже звикли і практично втратили надію, що можуть статись зміни.
Дехто в наших спільнотах зауважив, що прийняти нову людину легше ніж ту, яка вже роками у спільноті і хоче жити по-новому.
*Завдання*
Запрошуємо до спілкування і нагодою поділитись історіями, які ви пережили в наших спільнотах.
- Чи ви ділитесь своїми думками із нашим Учителем Ісусом? Чи ви даєте Йому запитання? Як ви приймаєте відповіді він Нього? І це також розвивається в історію?
- Чи у вас були такі ситуації, коли хтось із ваших добрих знайомих забажав змінити своє життя у добру сторону? Чи було вам легко прийняти людину “НОВОЮ”? У чому була трудність?
- А можливо ви самі пережили діяння Бога і прийняти новизну, прозріння, просвічення і як не це відреагували інші? Як підтримки ви хотіли отримати?
*ЗАВЕРШАЛЬНА МОЛИТВА*
Господи Ісусе, наш правдивий Учителю, Ти своїм апостолам відкрив Таїнство Божої присутності у житті людини, що вчиш і нас звертати увагу не на грішність, а на те, як діла Божі можуть виявитись на людині.
Вчини так, щоб у наших сімʼях і спільнотах ми були відкритими до тих, кого Tи зустрічаєш, кого Tи торкаєш і відкриваєш їм очі.
Прости, що ми не завжди були відкриті до Твого діяння і не завжди були відкриті до тих, хто довірився тобі, щоб діла Божі виявились.
Нехай наші сімʼї, наша спільнота стануть місцем пережиття Твого діяння у тих, хто почув Твій голос і виконав Твою волю.
Нехай їхні історії життя утверджують нас у вірі у Тебе і спонукають що ще більшого поклоніння Тобі.
І будь благословенний, наш Боже, у нашій спільноті завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.Амінь.