Тоді, коли мигає жовте світло, або про те, як Бог береже нас від гріха
Вечірній час – це час відпочинку. Люди вертаються до своїх домів, щоб відпочити після нелегкого дня, набратися сил, щоб розпочати наступний. Хто на машинах, хто добирається міським транспортом. Всі спішать до місця відпочинку. Час від часу ці два світи зустрічаються поглядами: хтось з них співчуває, а хтось можливо трішки заздрить. Особливо це замітно на автобусній зупинці, біля якої є світлофор. Машини мусять зупинитися на червоне світло. І відразу потрапляють у зону оглядання тих, хто чекає на зупинці свій міський транспорт. Обмінюються поглядами і далі кожний йде згідно своїх роздумів, думаючи, що краще мати свій чи загальний транспорт.
Пізнього вечора червоного світла не було. Було мигаюче жовте, що дає багато свободи руху, але закликає до великої уваги, бо при цьому може бути небезпека. Машини в цей час рухались помалу, але не зупинялись, окрім деяких … Прочитати все »
Хто покликаний до святості?
Сьогодні, у першу неділю після зіслання Святого Духа, ми святкуємо Неділю Всіх Святих. Знаємо про те, що всі події: прихід Христа, Його життя і смерть, воскресіння та Дар Духа – все це здійснено для нашого спасіння, за для нашої святості.
Бог на те і прийшов на землю, щоб піднести Людину до Божества. Ми вийшли від Бога і його покинули, але коли повернемось, то знову отримаємо божественність. І все станеться за притчею Про Доброго батька. Заклик до святості отримуємо тоді, коли ще не торкані гріховністю, щоб зберегти цей дар Божий. А ще гучніше цей заклик чуємо тоді, коли втратили цей дар. Прочитати все »
Народна мудрість каже, але не до кінця
Всім відома мудрість “перед тим, як сказати, добре подумай” нам пояснює багато наших помилок. З кожним було таке, що вилетіло якесь слово з наших уст і дало початок якійсь проблемі. Ми потім кажемо, що не хотіли і що само вирвалось, але слово вже полетіло і його вже не зловиш. Мудрість нам пояснює і нас вчить, щоб ми не повторювали більше помилок. Та все ж помилки стаються знову. Цього разу приходить якийсь сумнів до мудрого вислову: бо думати думалось, але по-нерозумному було сказано. Бодай так було сказано.
Одного разу мудрий вчитель сказав: перед тим, як маєш щось зробити – добре подумай, а перед тим, як думати – добре помолися.
Грішний спокій приходить після оправдання гріха
Грішниця стала на коліна і в сльозах почала просити у Бога прощення. Вона щойно зробила гріх. Ще в часі гріха її совість тихо застерігала від гріха, але голос спокуси мабуть був сильніший і сталось те, за що тепер ллються сльози. Було гірко за себе, за свою слабість. Було якось не по-собі…
У такому відчаї жінка задумалася і почала, щось Богові пояснювати. Вона пригадала всі деталі того вчинку і всього того, що було перед тим. І зробила висновок, що неможливо було вчинити по-іншому. Прочитати все »
Знаю одне: був я сліпим, а тепер бачу.
У цій історії із сліпонародженим зустрічаємо не одного чоловіка, що був сліпим. Можемо побачити інших засліплених. Хоч сам він був фізично сліпим, але натомість був душевно зрячим, бо мав віру і довіру, тобто був відкритим Завдяки цій вірі, послухавши Христа, одужав. Його оздоровлення було явним Божим чудом. І хоч були ті, хто не вірив і не приймав це за факт, сам факт чуда не могли заперечити. Тоді засліплені духовно закривали очі тим, хто хотів бути зрячим, хто хотів повірити в Христа..
Що буде тоді, коли розум почне перечити вірі? Не буде чуда …
Прийшов Ісус в у місто і побачив сліпого, що був сліпий із народження.
Життя сліпого просте. Сидиш при дорозі і просиш милостиню, тобі дають і ти живеш з цього. Тобі співчувають, жаліють, що ти не такий, як всі, а дехто принизливо докоряє, мовляв – це за гріхи батьків, або особисті переступи Божих законів. Життя просте: сидиш, прислухаєшся до слів людей, до дзенькоту монет.
Того дня замість співчуття чи докору, і замість звуку падаючої монети було чути дивну розмову чужинців про якісь «діла Божі» і як хтось плюнув на землю. Прочитати все »