Ікона Божої Любові – це перша ікона в історії людства
Ви знаєте хто перший написав ікону?
Існують різні версії щодо першого іконописця. Саме від нього можна буде визначити також початок написання ікон. Це не тільки цікаво знати, але ще й корисно для духовного життя.
У цьому часі, повному на різні технології, далі залишається правдою, що не є так легко визначити, що було першим. Багато чого пропало і було знищено. Свідків теж нема. Та й не все можуть підтвердити науковці, і те, що вже підтверджено, часто ставиться під сумнів.
Кажуть у народі: якщо не можеш щось найти, то подивись уважно на найвидніше місце. І ось, подивімось на найвидніше місце, щоб побачити творця ікони і саму ікону. Прочитати все »
Бог прийшов на землю, щоб нас ще раз переконати у тому, що Він є! Є живий Бог, не ідол, чи людська видумка!
Коли зображуємо те, що не бачили, або те, що не існує, це є плід нашої фантазії. Більше того, ми стаємо початком і творцем цієї ідеї. Іншими словами цей образ, витворений нами, є нашою власністю і ми є його володарем.
Коли люди цікавились вищою силою і не бачили її, то самі собі уявляли це божество. Хтось його бачив у вогні, хтось у воді, а хтось відчував особливу енергія від якогось природного явища чи матеріальної речі. Це було природнім: якщо щось є сильніше від мене – значить йому потрібно поклонятися.
Так було до того часу, коли людство не віднайшло дорогу до Єдиного Правдивого Бога. Але все ж таки краще сказати: коли Сам Бог не віднайшов дорогу до серця людини і об’явив Себе Самого. Так, і саме так. Бог себе об’явив людству: невідоме стало об’явленим, хоч і далі залишилось не до кінця відомим.
Новий день – крок на зустріч розлуці, або чому перехід у вічність – це також зустріч
Коли людина помирає, то настає хвилина розлуки із людьми цієї землі. Часто приходить смуток від цієї розлуки, а також журба та розгубленість. Це наслідок запитання: і як же буде далі? А далі життя візьме своє русло і ми знову поринемо у наші будні. Час від часу будемо згадувати про особу, котра відійшла у вічність і це також наведе нас на думку, що і нас чекає така доля. Уникнути її просто не можливо. Кожен день – це крок на зустріч цій долі. Це крок на зустріч розлуці.
Для віруючих людей, тих, хто вірить у життя після смерті – це простіше, бо Прочитати все »
Благочестивість жінки як у середині, так і на зовні
Праведник – це той, що є правдивим як у середині, так і на зовні.
Чи можна бути побожним і ревним лише в середині? Це так само як сміятися і не показувати усмішки, як плакати і не показувати сліз, як молитися і не складати руки і не зводити очей до неба. До молитви має готуватися як душа так і тіло, бо обоє створені творцем і обоє воздають йому славу, честь і поклоніння.
То потрібно молитися із покритою головою чи це традиція, приречена на смерть? Прочитати все »
Благословляю “віртуальних вірних” на святий піст
Слава Ісусу Христу!
У цю неділю прощення прошу вашого прощення для мене, грішного раба Божого, Віталія.
Простити – це дарувати свободу людині, щоб вона направила зруйнований міст довіри.
Простити – це дарувати можливість, щоб знову зв’язати два кінці мотузка відкритості і сподівання. Прочитати все »
Простити – це попрощатися із провиною
Дарувати прощення – це одна із найважливіших умов, щоб бути правдивим християнином, учнем Христа. І, як показує практика життя, простити залишається найтруднішим.
Добре, коли все добре, а коли є не так, як ми цього хочемо? Ось, тоді наступає криза між тим, що ми очікували і тим, що ми маємо.
Незадоволення від поганої ситуації переростає у біль душі, який ми називаємо ОБРАЗА. Наші розчарування, розпач, крах наших мрій і планів, ще більше підсилюють цю образу.
Яка людина любить втрачати? Тому і болісно реагуємо, коли під загрозу стають: добра слава, справедливість, вдячність та інше, що мали би отримати, але не отримала. Прочитати все »