Одного дня жінка вернулась із своїм заробітком додому. Їй було досить приємно згадувати робочий день, бо заробила чи немалі гроші. Її радість перервав дзвін, який сповіщав, що скоро почнеться Служба Божа у церкві. Вона загадала про те, що на ній має бути обов’язково.
Коли прибігла до церкви, то, помолившись, почала дуже хвилюватись і тривожитись. І врешті, не дочекавшись навіть читання Євангелії, швидко вийшла із храму.
Вона побігла додому по причині, яка не давала їй спокою: Читати далі Два скарби в одному серці
Одного разу, я почав розмову з Господом: “ Господи, Ти покликав мене творити добрі діла, але скільки пам’ятаю випадків, коли я хотів зробити добре діло, але Ти не дозволив цього зробити, не створив для цього умов”. 
Одна жінка зауважила як інша дуже дивно повелась з одним хлопцем. Вона його обняла, немов рідну дитину. Можна було помітити, що її материнські почуття були щирими і щедрими на опіку. Усі дивувались, бо це був зовсім чужий хлопець. 
Я хотів принести тобі дар, але ти дав мені на думку слова з твоєї книги життя: “Спочатку примирись із тим, хто має щось на тебе, а потім принось твій дар”.