Є місце, де можна зустріти Христа воскреслого, навіть за замкненими дверима
Дорогі Браття і сестри у Христі, Христос воскрес, воістину воскрес?
У цю неділю згадуємо про подію, яка тривала цілий тиждень, про подію, яка трапилася з апостолами, а особливо з апостолом Томою. Цю подію ми можемо назвати сміливо пасхою, бо стався перехід від темряви до світла, від страху до радості, від одинокості до спільноти.
Сьогодні ми згадуємо про Апостолів, які були замкнені в домі зі страху перед юдеями, щоправда не всі були замкнуті – винятком був Тома. Так, Томи з ними не було. Ми не знаємо, де він був і чим займався, але без сумніву можемо сказати, що ніхто з них не мав миру, усіх турбувало одне питання: що буде тепер, як далі бути?
Хіба можна бути учнями без учителя?
Хіба можливо мати Спасіння без Христа-Месії?
Хіба без Бога можливо бути віруючою людиною? Прочитати все »
Наближалось велике свято і всі чекали Ісуса. Він несподівано навідався.
Наближалось Велике свято і вся сім’я приготовлялась до цього торжественного дня. Маленька дитина ще з самого ранку, пам’ятаючи слова священика, що в центрі кожного святкування завжди має бути Ісус, у молитві пообіцяла, що буде більше часу приділяти молитві і пам’яті про Ісуса.
Як тільки вона промовила ці слова, то відразу почула голос молодшої сестрички, яка раптово прокинулась зі сну і чомусь заплакала. Молитву треба було перервати і спішити до сестрички, бо батьки мабуть вже готували сніданок.
«Ок, я тільки заспокою сестричку і вернусь до молитви» – подумала вона. Як тільки дитинка затихла, до кімнати увійшла мама. «О, ти вже прокинулась? Як це добре … Тепер вмиватись і ми з татком чекаємо тебе. Сподіваюсь ти вже помолилась?» тихо прошепотіла мама і зникла заклопотана у сутінках коридору.
Дочка хотіла щось відповісти, але сестричка спала і мама спішила, то тільки, кивнувши головою, спокійно пішла вмиватись.
«Ісусе, я вмиюсь швиденько і вернусь, запалю свічечку і … побуду з тобою. Обіцяю.» – впевнено сказало дівча. Прочитати все »
У цей тиждень щодня молімось перед хрестом,
У цей тиждень щодня молімось перед хрестом,
✝️ дякуючи Богові за Його жертвенну любов
✝️ каючись за свої гріхи
✝️ виявляючи пошану
✝️ даючи свідчення віри
Щоб було потім, потрібно, щоб було тепер!
У цей час строгого карантину від нас усіх залежить, що буде потім… і взагалі, чи буде це потім?
У час цих подій є нагода задуматися над нашим життям. Інколи воно часто бачиться у світлі протилежностей і порівнянь. Але, коли все зупиняється, коли хаос зводиться до мінімуму, коли щодень стає однаковим, ти починаєш звертати увагу на те, що залишилось у твоєму скромному світі.
Карантин – це перш за все строгість. Чому?
Бо тільки чітко і рішуче можна зупинити те, що завдяки хаосу і неконтрольованості зводить всіх до знищення і про поблажки тут не може бути й гадки. Прочитати все »
У пошуках втраченої радості
Дорогі браття і сестри, ми вже розпочали Великий піст, який має особливу назву: У пошуках втраченої радості. Це нам пригадує, що ми були створені з великої радості і для радості. Бог, коли сотворив людину, то мав невимовну радість, бо це було вінцем всього творіння. І весь цей сотворений світ був і залишається даром для людини, який наповнює нас надзвичайними почуттями. Стан радості був постійним і звичайним станом людини в раю.
А звідки прийшов смуток? Прочитати все »
«Страшний Суд»? а чому не «Час радісної зустрічі»?
дорогі браття і сестри, слухаючи уривок з Євангелія від Матея 25, 31-46, ми розуміємо, що це не проста притча чи повчальна історія, це те, що чекає кожного з нас у майбутньому – це те, що станеться з цілим людством. І для когось ця історія може видатися радісною, а для когось – це причина для смутку.
Хтось почувши слова: “Ходіте, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину царство, що було приготоване вам від створення світу”зрадіє, бо відчує, що це сказано про нього, а інші жахнуться і опустять очі, бо відчують, що до них відносяться ці слова: “Ідіть від мене геть, прокляті, у вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його”.
Як зауважуємо це не буде судовий процес, де є адвокати і сторона обвинувачення, де можна щось пояснити і оправдатися, де можна щось змінити власними силами чи через знайомства. Саме тому дехто так і називає «Страшний Суд»! Прочитати все »






