На кого ми подібні у своїх вчинках? На милосердного Отця?
Дорогі в Христі браття і сестри, слова Ісуса Христа, які ми чули в уривку з Євангелії від Луки (Лк 6, 31-36) кожного з нас могли торкнути по-різному. Хтось подумав, що це про когось, але не про нього. Хтось відчув, що це стало підтвердженням того, що він на правильному шляху. А хтось міг взагалі не звернути увагу, бо не звик почуте слово пускати у своє серце. Тому запросити кожного з нас поглянути вглиб свого серця і поставити собі одне дуже просте, але водночас глибоке запитання: “Що є джерелом нашого натхнення? Чим ми надихаємося, що впливає на наші щоденні вчинки, плани і рішення?
Багато, що впливає на нас. Ми ж не самі у цьому світі. І це правда. Але суть цього запитання – це звернути увагу, що саме впливає на нас і на наші вчинки? Прочитати все »
Коли те, що було в дитинстві повертається у старості
Як розказували що, в одній сімʼї маленька дитина щовечора виглядала у вікно, чекаючи, поки тато повернеться з роботи і не тільки дитина. Справа в тому, що попри всі зусилля матері, хлопчик відмовлявся їсти. Це вже входило у звичку, що єдиний, хто міг нагаодувати сина був батько. Коли він повертався втомлений, садив синочка собі на коліна і з великою терплячістю та любов’ю годував його ложечкою з маленької мисочки, вкладаючи в кожну ложку не лише їжу, а й усю свою батьківську ніжність.
Минули роки. Немов за помахом руки, час перегорнув сторінки життя.
І ось лікарняна палата. Біля ліжка старенького, знесиленого хворобою батька зібралися рідні. Вони благали його скуштувати бодай краплю вечері, але батько лише тихо просив пити і відвертав обличчя.
Аж ось двері відчинилися, і до палати увійшов кремезний, дорослий чоловік. Побачивши рідне обличчя, він сокрушився і покотилась сльоза. Змінився… Далі тихо й жіжно промовив: Прочитати все »
Бог Справедливо чи несправедливо
Одного вечора, під час сімейної прогулянки, батько, емоційно піднесений, зробив своїм синам несподівану обіцянку:
— Я вам обом куплю морозиво!
Діти зраділи. Але батько продовжив:
— Тобі, — звернувся він до старшого, — три. А тобі, — до молодшого, — два.
Неважко було помітити, як змінилися емоції дітей. Старший зрадів ще більше, а молодший опустив очі і задумався.
Інтрига не залишила байдужими й маму та старшу сестричку.
Тишу нарешті перервав молодший син. Він підійшов до старшого братика і запитав:
— А чому тобі аж три, а мені — два морозива? Прочитати все »
Зустріч Ісуса і рибалок з порожніми сітями – це історія про те, як важливо довіритись Богові
Дорогі браття і сестри у Христі! У цій історії про зустріч Ісуса із рибалками та про Його проповідь із човна ми бачимо, як ці прості люди були відкриті на голос Божий в час їхніх труднощів.
Вони не тільки дали свого човна для того, щоб він став знаряддям для проголошення Доброї новини, але й вони, рибалки, стали слухачами Божого слова.
І ми бачимо на їхньому прикладі, що коли людина стає відкритою до Божого слова, тоді воно стає діяльним у людині, у її житті. І те, що було для людини поразкою чи неуспіхом, стає причиною для того, щоб Бог показав Свою всемогутність.
Як бачимо, Бог вибирає саме тих, котрі відкриті на співпрацю з Ним.
Петро став успішним не тому, що показав свої здібності рибалки, а тому, що послухав голос Ісуса.
Він зміг витягнути наповнені рибою човни не тому, що був самодостатнім і сильним, а тому, що покликав на допомогу інших.
Чи сталося б усе це, якби він залишився наодинці зі своєю самодостатністю в час своїх трудностей і в час свого успіху?
І є ще один важливий момент: Петро все ж спокушається на самотність і каже Ісусові, щоб Той відійшов, бо він відчув себе грішником. Але Ісус не слухає його, не віддаляється, а навпаки продовжує об’єднувати довкола Себе людей і запрошує рибалок до особливої місії: «ловити людей», тобто збирати їх до Царства Божого і обʼєднувати їх між собою. Прочитати все »
Маємо вибір між пошуком комфорту і наслідуванням Христа, несучи свій хрест життя
дорогі браття і сестри у Христі, у Євангелії від Марка (Мр. 8, 34 – 9, 1.), уривок з якої читаємо у неділю по Возджвиженні, спонукає нас до роздумів над відповіддю на запрошення піти за Ним.
Христос кличе нас і ми можемо дати Йому вільну відповідь
Ісус є справжній вчитель, яки не змушує нас і не маніпулює нами на Свою користь. Коли Він починає “Хто хоче”, то саме цим хоче підкреслити, що без бажання і вільного вибору все наступне вже не буде радо прийняте. А наступне – це “зречення самого себе” та “взяти свой хрест”.
Ісус веде нас до спасіння, до Божого царства, але Він не приховує від нас те, що йти за Ним – це найперше зректись себе, тобто своїх планів, свої думок, своїх переконань, всього такого, що ми нагромадили, щоб зробити своє життя комфортнішим та безтурботним. Прочитати все »
Коли храм наповнює дивовижна атмосфера і відчутно присутність Бога
Одного разу до старця прийшов молодий священник. Він був дуже засмучений і навіть пригнічений.
— Отче, я вже не знаю, що робити. Я намагаюся створити всі умови, щоб люди могли добре молитися, але нічого не виходить.
Старець уважно глянув йому у вічі:
— А в чому твоя трудність?
— У храмі дуже шумно. Коли я виголошую проповідь, або служу богослужіння, люди розмовляють між собою, хтось ходить храмом, хтось завжди метушиться. Якщо діти шумлять, то ще терпимо, але дорослі теж метушаться, а ще люблять в часі проповіді свої коментарі вставляти, що спокушає інших до різних реплік. Через це я постійно напружений. Роблю загальні зауваження, намагаюся пояснювати, прошу людей бути уважнішими, але щось нічого не помагає. Хтось слухає, а хтось — ні. Прочитати все »