Хто є сучасними «Лазарями» серед нас?
Хто є сучасними «Лазарями» серед нас? Побачити, почути та торкнутися рани ближнього
Дорогі браття і сестри! Притча про багача та Лазаря спонукає нас поставити собі глибоке запитання: хто є сьогоднішніми Лазарями серед нас у нашій спільноті, серед наших знайомих?
Лазар біля воріт — це не лише той, хто не має хліба. Ми живемо у країні, де важко побачити тих, хто обділений їжею — благодійні організації можуть допомогти усім. Але є такі, котрі мають різні зранення і не мають нікого, хто б їх утішив чи бодай звернув увагу на них. У притчі навіть бездушні пси виявили більше співчуття, лижучи рани Лазаря, аніж багач, від якого очікували людяності. Чому не підійшов? Чому не звернув увагу? Можливо, він мав якісь думки про бідного, можливо відкладав це на потім… Ми цього не знаємо. Знаємо, що Лазар цього очікував, і також знаємо, що той навіть не підійшов і не заговорив до нього. Прочитати все »
Чому і для чого маємо слухати Боже Слово?
Дорогі браття і сестри у Христі!
Притча про сівача пригадує нам, що Боже слово сіється завжди і всюди, але доля його складається по-різному, і багато чого залежить від нас. Так, саме від нас залежить, чи вплине воно на наше життя, чи просто загине.
Але те, що вражає найбільше — це те, що воно сіється, щоб ми дали плід у терпінні, у життєвих труднощах і важких ситуаціях. Це означає, що воно сіється не для того, щоб просто сіятись, аби заповнити порожнечу тиші. Воно сіється не для того, щоб дати комусь наказ чи вказівку, або змусити виконувати інструкції, як жити «правильно». Воно не сіється з якихось штучних чи вимушених причин.
Боже слово є для нашої підтримки.
Це слово Доброго Батька, який хоче, щоб дитина прожила життя за власним вибором, але коли вона не справляється і виникають труднощі, слово Доброго Батька допомагає продовжувати життєвий шлях. Прочитати все »
Дар милосердного погляду
Дорогі у Христі браття і сестри, у сьогоднішньому уривку з Євангелія бачимо, як Господь, входячи у місто Наїн, зустрів похоронну процесію. Похорон єдиного сина та ще й вдови. Тепер вона дійсно втратила все: свою опору, свою надію, свою опіку. Кому вона тепер потрібна? Коли приходить втрата дорогої людини, тоді втрачється і те, що нас звʼязувало з тією людиною. Це не менш боляче пережити. Але мабуть найважче переосмислити сенс свого життя: як тепер бути із цією трагедією. Хочеться просто підтримки.
Бог дарував кожному з нас великий і дивовижний дар — це дар бачити. Ми щодня дивимося на світ навколо, на людей, які нас оточують, на події, що стаються перед нашими очима. Але виникає важливе запитання: як саме ми дивимося? Адже можна дивитися й байдуже проходити повз, можна відвертати очі від чужого болю, а можна дивитися так, як дивився Ісус. Прочитати все »
На кого ми подібні у своїх вчинках? На милосердного Отця?
Дорогі в Христі браття і сестри, слова Ісуса Христа, які ми чули в уривку з Євангелії від Луки (Лк 6, 31-36) кожного з нас могли торкнути по-різному. Хтось подумав, що це про когось, але не про нього. Хтось відчув, що це стало підтвердженням того, що він на правильному шляху. А хтось міг взагалі не звернути увагу, бо не звик почуте слово пускати у своє серце. Тому запросити кожного з нас поглянути вглиб свого серця і поставити собі одне дуже просте, але водночас глибоке запитання: “Що є джерелом нашого натхнення? Чим ми надихаємося, що впливає на наші щоденні вчинки, плани і рішення?
Багато, що впливає на нас. Ми ж не самі у цьому світі. І це правда. Але суть цього запитання – це звернути увагу, що саме впливає на нас і на наші вчинки? Прочитати все »
Коли те, що було в дитинстві повертається у старості
Як розказували що, в одній сімʼї маленька дитина щовечора виглядала у вікно, чекаючи, поки тато повернеться з роботи і не тільки дитина. Справа в тому, що попри всі зусилля матері, хлопчик відмовлявся їсти. Це вже входило у звичку, що єдиний, хто міг нагаодувати сина був батько. Коли він повертався втомлений, садив синочка собі на коліна і з великою терплячістю та любов’ю годував його ложечкою з маленької мисочки, вкладаючи в кожну ложку не лише їжу, а й усю свою батьківську ніжність.
Минули роки. Немов за помахом руки, час перегорнув сторінки життя.
І ось лікарняна палата. Біля ліжка старенького, знесиленого хворобою батька зібралися рідні. Вони благали його скуштувати бодай краплю вечері, але батько лише тихо просив пити і відвертав обличчя.
Аж ось двері відчинилися, і до палати увійшов кремезний, дорослий чоловік. Побачивши рідне обличчя, він сокрушився і покотилась сльоза. Змінився… Далі тихо й жіжно промовив: Прочитати все »
Бог Справедливо чи несправедливо
Одного вечора, під час сімейної прогулянки, батько, емоційно піднесений, зробив своїм синам несподівану обіцянку:
— Я вам обом куплю морозиво!
Діти зраділи. Але батько продовжив:
— Тобі, — звернувся він до старшого, — три. А тобі, — до молодшого, — два.
Неважко було помітити, як змінилися емоції дітей. Старший зрадів ще більше, а молодший опустив очі і задумався.
Інтрига не залишила байдужими й маму та старшу сестричку.
Тишу нарешті перервав молодший син. Він підійшов до старшого братика і запитав:
— А чому тобі аж три, а мені — два морозива? Прочитати все »