Христос – це світло, яке просвічує кожну людину.
Наш Спаситель Ісус Христос є Світло. Він просвічує людину аж до самої глибини її душі. На те Він прийшов, щоб бути світлом для кожної людини, щоб просвітити її життя і наповнити його ясністю.
Його ще називали Учителем, хоча Він був більше ніж «учитель», який лише передає світло науки, адже Він був податель і джерело усякої просвіченості і мудрості.
Це Світло прийшло у світ і внесло Ясність там, де була плутанина нерозуміння і темрява гріховності. Зустріч із Світлом творила зміну. Він, Незахідне Світло, нічого не знищував, а упорядковував, нікого не відкидав, а кожному знаходив призначення. Творив з усього гармонійний лад.
Блудний син втратив благословення, але повернув його через повернення
Дорогі браття і сестри у Христі, третім кроком до приготування до Святого Посту, до особливого часу очищення, покаяння і духовного зросту, є історія про Доброго батька і його синів. (Луки 15:11-32)
Шлях покаяння тому і називається шляхом, бо має початок, продовження і завершення. Тому потрібно найперше почати цей шлях, вступити на дорогу Спасіння. Далі цей шлях потрібно продовжити. Кожного року маємо глибше і глибше застановитися над нашим духовним і моральним життям.
Тепер маємо нагоду задуматися над нашим життям із Богом. У притчі показано прикмету Бога – як Доброго батька. Опікується, наповнює життя радістю та достатком, залишає нас вільними, не приховуючи радості від нашої присутності і смутку від розлуки. Також у цій притчі можемо побачити людей: нас грішних і псевдо праведних.
Засліплений праведник і зрячий грішник. Що краще?
Дорогі браття і сестри у Христі, другим кроком до приготування до Посту, до особливого часу очищення, покаяння і духовного зросту, є історія про митаря і фарисея.
Шлях покаяння тому і називається шляхом, бо має початок, продовження і завершення. Тому потрібно найперше почати цей шлях, вступити на дорогу Спасіння. Далі цей шлях потрібно продовжити. Кожного року маємо глибше і глибше застановитися над нашим духовним і моральним життям.
Попередня історія про митаря-грішника ознайомила нас із особою митаря, вказуючи, що це були люди без пошани серед власного народу, їх уважали публічними грішниками, вони були осуджені людьми і багато з них були переконані, що вони забуті і відкинені самим Богом.
Хто шукає Бога, того і Бог знаходить
Дорогі браття і сестри у Христі, читанням історії про митаря Закхея свята Церква має намір приготувати нас до особливого часу очищення, покаяння і духовного зросту – Великого Посту.
Шлях покаяння тому і називається шляхом, бо має початок, продовження і завершення. Тому потрібно найперше почати цей шлях, вступити на дорогу Спасіння. Далі цей шлях потрібно продовжити. Кожного року маємо глибше і глибше застановитися над нашим духовним і моральним життям.
Історія із митарем-грішником показує прекрасний початок правдивого навернення, тобто цілковитої зміни життя людини.
Пізнати себе і порівняти із Христом, щоб покаятися
Хто дійсно хоче бути в Царстві Божому, той постійно має пильнувати, щоб бути на правильній дорозі і, якщо зійшов із неї, значить має покаятися та навернутися.
“Не можливо, щоб не було спокус у цьому світі”- каже Господь. Тому наш духовний шлях – це шлях із безліччю спокус, які часто зводять нас із правильної дороги. Із досвіду знаємо, що це відбувається у спосіб явний і неявний. Тому дух покаяння повинен бути постійно у душі християнина, щоб постійно жевріло бажання до зміни, щоб ми постійно перебували у переміненні до добра, до істини, до Бога.
У декого може виникнути природне запитання: “Навіщо постійно каятися, адже я вже покаявся один раз і чи цього не достатньо для Бога?”
Благословляю усіх у 2012 рік
Дорогі браття і сестри, дорогі читачі цього сайту, прості відвідувачі, що випадково потрапили на сторінки Духовних роздумів,
Благословляю на наступний рік із мужністю йти вперед назустріч трудностям та у взаємній підтримці. Ще один рік прожитий і ще один рік є перед нами. Яким він буде? Нехай буде новим, щоб зуміли по-новому побачити життя, по-новому жити його, по-новому цінувати кожний даний нам день. І хоч кожний рік стає старим роком, ми далі чекаємо нового, щоб обновитися. Обновімо себе і своє життя ще й цього року.
Нехай не тривожиться наше серце від жаху, який навівається від світової кризи та труднощів у суспільстві. Навпаки відкриймо наші серця перед Богом і наберімось сміливості боротися із труднощами.