«Все можливо тому, хто вірує», а вірує в кого чи в що?
Цей вислів Нашого Учителя життя став крилатим гаслом для багатьох людей. Не всі його розуміють у логіці Христа. Вигідніше розуміти його у логіці своєї вигоди, коли в центрі віри не є Бог, а є віра в особисті бажання, в якусь ціль, віра в себе і т.д. У часі посту маємо побачити наші немочі, щоб у них побачити Божу силу. Прочитати все »
Остерігаймося тих, хто хоче від нас забрати наш хрест
У нашому житті є багато чого, що є постійним. З часом розуміємо, що без постійних речей життя неможливе. І коли чогось із основних постійностей зникає на довший час, то закрадається сумнів: чи наше життя є в порядку. Можна зауважити, що трудності, терпіння, невигода, незручності відносяться до тих речей, з якими ми починаємо наше життя і з якими ми зв’язані день за днем.
Наше життя – це дорога трудностей і боротьби із ними. Прочитати все »
Хрест – це твоє спасіння
Нас навчили зробити поділ світу на дві частини, що протилежні одна одній. Чорне і біле, добре і зле, гарне і некрасиве. Таким чином ми визначили значення слова щастя. Більше того, йдучи за принципом порівняння, ми внушили собі, що щастям це те, що: «краще, ніж є в інших».
Хтось жартуючи сказав: «щасливим почуваємось до того часу, коли у нас краще становище, ніж в інших; а нещастя приходить у момент, коли ми бачимо, що комусь краще ніж нам».
Трохи смішно, але водночас Прочитати все »
Допомогти ближньому – справді благородна річ
Допомога була у всіх віках природнo-людським добрим ділом. Так було колись і так залишилось. Нас не потрібно вчити про її необхідність, про її важливість, про її цінність. Все зрозуміло само собою. Ми не можемо жити без інших, а інші потребують нас.
Хоча, деколи і забуваємо про це, але все ж совість нам час від часу нагадує про те, що би ми могли зробити і не зробили, де би могли допомогти і все ж таки не допомогли…
Сьогоднішнє Євангеліє показує нам приклад справжніх друзів, котрі вирішили допомогти своєму другу і звершили цю допомогу пропри всі труднощі. Прочитати все »
Про прощення, або чому у житті буває важко
Наше життя можемо прирівняти до дороги, що тягнеться в незнану далечінь. Ми хоч не знаємо, що буде там в далині, але крок за кроком йдемо вперед. Віра у краще нас заохочує зробити крок на зустріч незнаному. Деколи ми просто закриваємо від втоми очі і нас тепер вже несе течія життя.
Вистачає нам відпочити, набратися сил і мужності, і ми тоді відчуваємо твердь під ногами. Тепер ми твердо стоїмо на шляху життя. Йдемо далі.
Деколи наше життя зупиняється від незнаної втоми. Ми це відчуваємо, бо сама наша душа говорить, що у твоєму житті щось не так, як має бути, щось тяготить, чомусь не відбуваються зміни. А чому не відбуваються зміни? Прочитати все »
Бог прийшов на землю, щоб нас ще раз переконати у тому, що Він є! Є живий Бог, не ідол, чи людська видумка!
Коли зображуємо те, що не бачили, або те, що не існує, це є плід нашої фантазії. Більше того, ми стаємо початком і творцем цієї ідеї. Іншими словами цей образ, витворений нами, є нашою власністю і ми є його володарем.
Коли люди цікавились вищою силою і не бачили її, то самі собі уявляли це божество. Хтось його бачив у вогні, хтось у воді, а хтось відчував особливу енергія від якогось природного явища чи матеріальної речі. Це було природнім: якщо щось є сильніше від мене – значить йому потрібно поклонятися.
Так було до того часу, коли людство не віднайшло дорогу до Єдиного Правдивого Бога. Але все ж таки краще сказати: коли Сам Бог не віднайшов дорогу до серця людини і об’явив Себе Самого. Так, і саме так. Бог себе об’явив людству: невідоме стало об’явленим, хоч і далі залишилось не до кінця відомим.