Зустрілось двоє незнайомих людей. Після короткої розмови виявилось, що вони мають спільного друга. Цей друг в обох був великим авторитетом і обоє вважали за велику честь бути його друзями. Кожний розказував про те, яке велике значення для нього має ця дружба. Висновок був простий: спільний друг був важливий для життя обох і вони не мали в цьому найменшого сумніву. Розмова була теплою і щирою, тому один із них розказав деякі особливі деталі у їхніх відносинах із спільним другом. Інший, вислухавши у делікатний спосіб, почав заперечувати і звертати увагу, що так не можна поводитися. Та у свою чергу почав доказувати свою правоту і свої погляди на слово “дружба”, “дружні відносини”, “вірність та зрада дружби”…. За якийсь час дружня розмова переросла у “дружню” суперечку. Коли на кінець вони розстались, кожний подумав: “а так все гарно починалось…”
Того вечора вони випадково одночасно завітали до їхнього спільного друга. Коли він їх побачив і зауважив, що вони знають одне одного, то зрадів радістю великою і сказав: “Як то добре, що спільні друзі стають друзями між собою”.
Обоє лише переглянулись між собою, але нічого не відповіли, але кожний подумав: “істинна правда, як то добре бути друзями друга”.
Якщо би християни зустрічались один із одним, щоб стати друзями між собою, вони би приносили велику радість Богові, що прийшов на цю землю, щоб об’єднати всіх.
Якщо би вони кожного разу при згадці один про одного благословляли взаємно, то сила молитви і благословення все більше би єднала в одну сім’ю Небесного Татуся.
Якщо…. якщо би вони дійсно хотіли того, що хоче Бог…
Якщо Господь дає тобі можливість зустріти іншу людину, то не для того, щоб її знищити, зранити, поставити у незручне становище, зробити боляче…
Господь тобі довіряє, що ти будеш таким же другом, як Він. Пам’ятай: Він тобі довіряє.
Було б дуже добре, коли б християни зустрічались, щоб стати друзями. Але нажаль не завжди люди хочуть того, чого хоче Бог. А для початку, напевно, потрібно навчитись не слухати один одного, а чути.
Cлава Ісусу Христу!
Антуан де Сент-Екзюпері сказав:”Кожна зірка найгарніша тоді, коли є частиною сузір’я…” Якщо члени християнської спільноти будуть складати такі “зірочки”, то, думаю, Господь буде невимовно радіти такому чистому сузір’ю.
Вже більше трьох років я знаюся з однією доброю християнкою, парафіянкою нашої парафії. Я трошки старша за її доньок, але мені одного разу стало так тепло на душі, коли ця пані назвала мене своєю наймолодшою донькою. Мені завжди хочеться цій людині щось приємне зробити. А Господь посилає нам такі зустрічі аби ми могли один у одного чомусь таки людяному і духовному вчитися, щоб жити серцем для кожного , чи то у терпінні, чи то у чеканні, чи то у радості, чи то у смутку.
Господь є другом тих, хто визнає Його.
мені завжди приємо і радісно зустрічатись із християнами. Справді, таке враження, ніби у незнайомому товаристві зустрчаю брата чи сестру. Головне не стидатись бути християнами не лише на відправі у храмі, а у всіх сферах свого життя.це дісно велике щастя благословляти інших і отримувати благословення.
Колись у тяжку хвилину 10 років тому , на тролейбусній зупинці мені дуже допомогла одна християнка. відтодаі я отримала незліченну кількість ласк від Господа через християн. ДЯКУЮ. Хочу також комусь прислужитись. Звертайтеся 🙂