Господь єдиний
Що означає слово Господь? Що тобі пригадує кожного разу, коли ти його чуєш чи коли ти його вимовляєш?
Цей світ не сотворений людиною. Створений Богом. Людина сотворена у світі. Людині був переданий цей світ, але не для того, щоб людина стала Володарем чи царем землі і керувала згідно своїх грішних пожадань.
Наївна пожадливість людини веде до знищення, до смерті, а найгірше це те, що бажання бути як Бог переслідує ціле життя. Ось тільки людина буде мати щастя в чомусь, тільки відкриє якийсь дар, тільки відчує себе забезпеченою і незалежною від нікого, відразу приходить спокуса: “Я не потребую інших”, а потім “Я не потребую Бога “. Коли не потребую Бога, то відчуваю себе “як бог”. Бо я ” Я МОЖУ”, бо “Я МАЮ”.

На цій землі все проминає.Та цій ілюзії приходить кінець тоді, коли починаються труднощі, коли приходять хвороби, коли щось нищиться, коли стукає смерть. І тоді задумуєшся над правдивою ціллю життя: чому і для чого живу? Куди і до кого йду ціле життя? До чого готую себе і що буде за занавіскою незнаного?
Покликання людини
Святий Макарій каже: “Кінцева мета і найвище благо людини – Гос­подь. Бог бажає перебувати в людині, і чоловік ніде не знаходить супокою, як тільки в Бозі. В такій спорід­неності з Богом людина є від початку, це – її первісне призначення від сотворення.
Нема більшої близькості та взаємності від тієї, яку душа має з Богом, а Бог – з душею. Гос­подь сотворив різні речі: небо і землю, сонце і мі­сяць, води, плодоносні дерева та всякі види тварин. Але в жодному з цих створінь не спочиває Господь. Кожне сотворіння в Його владі, однак не утвердив Він Свого престолу в них, ані спілкування з ними. Зволив перебувати лише в людині, з нею єдиною спілкуватися і в ній спочивати. Чи бачиш у цьому спорідненість Бога з людиною, а людини з Богом?”
Він, що живими і мертвими володіє
У часі молитви за померших ми молимось: “Він, що живими і мертвими володіє”. Цим самим ми пригадуємо те, що деколи забуваємо – Господьство нашого Творця. Ніщо так, як смерть нам пригадує нашу безсилість і змушує нас задуматися над тим, хто є ВИЩЕ НАС.
Воскресіння сина вдови (Лк. 7, 11–16)
Прихід Сина Божого на землю це було нагадування про Люблячого Бога, який створив все для людини і який далі бажає повернути людину до раю. Різними чудами Господь показує, що там, де людина безсила, там є Бог. Він був і є Володар всього.
Найбільшим безсиллям людини є смерть. І після уздоровлення важко-хворих Христос показує могутність у поверненні життя. Цим пригадує, що Бог є владика і мертвих, які для Нього завжди живі.
Коли пізнаю Його, то хочу визнати Його ГОСПОДОМ
Пізнаючи Любов Христа, мимоволі виникає бажання схилити свою голову і визнати Бога за Господа, тобто Владику життя. Хочеться слухати Його і довіряти Йому, виконуючи Його дороговкази. Хочеться йти за Ним, щоб спасти себе і осягнути Рай. Хочеться, щоб потім, коли прийде у Славі, щоб і до мене сказав: “Устань!”
А зараз хочеться разом із іншими, як і колись сказати і прославити: “Великий пророк устав між нами”, і: “Бог навідався до народу свого.”

Лк. 7, 11–16