Дорогі браття і сестри у Христі, ми сьогодні торжествуємо Стрітення Господнє, згадуючи прихід до храму Пресвятої родини, в якому звершилась зустріч праведного Симеона та Анни пророчиці із обіцяним Спасителем-Месією.
Пресвята родина йшла до храму, щоб сповнити все за законом Господнім та з Божого провидіння стали знаряддям Всевишнього для запевнення Божої милості тим, хто очікував Обіцяного знаку з висот.
Це спонукає нас задуматися над тим, наскільки важливо виконувати Божу Божу волю, що виявляється у Його заповідях і дороговказах. Все ніби просто – виконуєш Божу і навіть не береш до уваги, що цим самим стаєш продовжувачем Божої присутності. З часом та по плодах пізнається важливість тихого виконання приписів Біблії.
Хто виконує Божу волю, для того в цьому світі немає нічого випадкового!
У випадковості є закладений хаос, а у фаталістичній призначеності немає свободи. Біблія вчить нас про те, що у цьому світі є порядок установлений Творцем, але цей порядок може порушуватися людиною. Він відновлюється тут на землі тоді, коли ми повертаємося до гармонії, виконуючи Божу волю.
Виконуючи Божу волю, ми повертаємо втрачений через гріх лад, що був скоєний нами чи іншими. Виконуючи Божу волю і кажучи Йому: ТАК, ми повертаємо Божу присутність там, де хтось Богу сказав: НІ.
Ось тому, в цьому світі ми є відповідальними все добро і зло, адже само воно не виникло і все, що стається, стається із нашої участі.
Коли стаємо виконавцями Божої волі, тоді ми входимо в план Божий і все тоді набирає свого змісту і послідовної логіки, що веде до щасливого життя. Пресвята родина, Симеон і Анна всі були виконавцями Божої волі. Вони ведені Святим Духом зустрілися разом саме в той день і в той момент. Як по програмі… Як в природі все відносно рухається, так і в долях людей є логічна послідовність. Хто підпорядковує свою волю Божій, той і входить в Божий план, у якому є гармонія, лад, порядок і добрі наслідки! Ось тому зустріч при храмі – це не була випадковість, а закономірність для Божих людей.
Стрітення нам пригадує, що наша зустріч із Богом – це також не випадковість!
Те, що ми зустріли Бога і пізнали Його в нашому житті – це був план Бога, це сталось з Його провидіння, це була можливість, з якої ми скористались! Слава і Благодарність Йому за це!
Як правило, зустрічаються – незнайомі, або ж ті, які розлучились на якийсь час. Саме тому потрібно знати, що у кожного з нас є (або ще має бути) ПЕРША зустріч із Богом, і також можуть бути наступні, це тоді, коли ми з різних причин відалимось від Нього. Він завжди залишає можливість повернення, як це сталось із грішником Закхеєм. Після зустрічі з Спасителем, той навернувся, змінився і відновив Божу волю на собі, став виконавцем її. Яка у нас сталась зміна у житті після зустрічі з Спасителем?
Запалені свічки є пригадкою того, що після зустрічі із Богом, наше життя стало світліше і це стало користю також для інших, стали служити іншим, виконуючи Божу волю. Запалена свічка – це пригадка про нашу першу, хоч і може несвідому зустріч із Спасителем в часі нашого Хрищення. Згідно обряду священик запалив і дав нам свічку, кажучи слова:
Прийми оцю горіючу свічку і старайся в усьому житті твоєму просвічуватися світлом віри і добрих діл, щоб, коли прийде Господь, ти міг (могла) світло вийти назустріч йому зі всіма святими і ввійти беззаборонне у чертог небесної слави його і царювати з ним у безконечні віки. Амінь.
Невипадково, що у перше свято після Йорданського торжества, освячуються свічки! Адже – це пригадка нам усім про дар спасіння, що був даний нам на просвічення, щоб знищити темряву гріха! При свічці з давен-давен відбувалась молитовна зустріч між Творцем і створінням! Як буде приємно, коли ця свічка буде мати також значення збирати на спільну сімейну молитву! Дай, Боже…
Дай Боже, щоб ми прожили життя, виконуючи Його волю, як свічка, що світить даруючи себе, на благо інших, сповняючи своє покликання! Амінь.