Моє життя таке сумне і нещасне, я самотній і покинутий всіма, Боже, дай мені такого друга, який би мене вивів на дорогу щастя і радості… дай мені друга:
Який би завжди міг мені прийти на поміч,
Який би завжди був готовий мене вислухати і зрозуміти
Який би мені ніколи не перечив, але завжди підтримував,
Який би був мені вірний і не вимагав вірності від мене,
Який би завжди думав про мене і завжди для мене мав час,
Який би умів мене розважати і з яким би було цікаво,
Який би умів те, що я не вмію, робив би те, що мені не хочеться
Який би ніколи не ображався на мене і терпів мої недоліки,
Який би не критикував мене, не робив зауваження, не поправляв,
Який би ніколи не казав мені “НІ”, завжди підтакував, обсипав компліментами, погоджувався зі всім, не дратував мене, не вимагав від мене нічого,
Який би був тільки для мене і який би ніколи не товаришував з моїми ворогами,
Який би …
Ця «молитва» могла би продовжуватися ще, але тут перервав голос ангела і який прошепотів дуже тихо, але дуже виразно:
– Вибач, мене попросили запитати тебе: «Ти просиш про друга чи раба?»
Часто ми просимо те, що вже є поруч нас, але ми його не можемо прийняти через нашу гордість, що засліплює очі нашої душі.
Щоб бути щасливим, найперше потрібно вийти із свого егоїзму, бо саме він доводить нас до нещастя.
Щоб бути щасливим, не вистачає лише просити його просити, чекати від інших, хоча і це дуже важливо.
Якщо хочеш бути щасливим, то будь ним! Чи не так?
Хочеш мати друзів, то будь другом!