Для нас людей, принцип життя простий: нічого з нічого не буває.
Якщо маєш, то завдяки тому, що інший тобі дав, або вже сам собі придбав, але все з допомогою інших. Є сумнів? Хм… Тепер подумаймо: чи є таке придбане, здобуте, зроблене чи навіть видумане і все без нічиєї допомоги? Так мабуть народилась приказка: щоб зібрати щось потрібно, щоб хтось посіяв. Таким чином хтось перед нами посіяв, а ми вже збираємо.
А ще краще скаже наступний приклад: Живемо у будинку, який хтось збудував. Якщо ж ми його збудували, то хтось нам дав матеріали. Якщо ж ми здобули матеріали, то їх хтось виготовив і т.д. Нічого з нічого не буває! Саме тому, йдучи за цією логікою, ми дійдемо до Творця, який є початком і дателем всього.
Правда в тому, що ми не завжди про це пам’ятаємо, деколи не розпізнаємо, що це дароване саме Ним, а також не завжди Йому складаємо подяку за все отримане. А ще дехто – не цінить отримані дари, тобто їх не використовує. А якщо і використовує, то не на користь!
Притча про таланти нас повчає пригадати все, що ми отримали від Бога безпосередньо, або ж через інших людей. Вчить також аналізувати: наскільки ми зуміли використати і повернути назад Богові безпосередньо Йому або через інших людей все отримане добро. Слід пам’ятати також: якщо не віддамо іншим, не помножимо добра, то його просто і не отримають.
Якщо ти нарікаєш, що у світі мало добра, то запитай спочатку себе: скільки добра ти помножив/ла?
Радісно, дивно, .. а що буде далі?
Одна мама навчила дочку грати одну гру. Дівчинка вибігла на вулицю і, зібравши друзів, навчила цієї нової і цікавої ігри інших. Всім було дуже весело і радісно.
Коли ця мама пробула на заробітках довший час, вона мала можливість навчити інших того, що інші її подруги не знали, але чомусь цього не сталось. Вона не помножила те, що отримала. Постійно говорила: нехай самі доходять до цього. Дивно…
Одного дня вона прийшла до церкви і почула притчу про помноження дарів отриманих від Бога, які не завжди є явними. Цікаво, коли вона вийде з цього храму, її життя зміниться?
А у тебе, коли ти прочитаєш цю проповідь?
успіхів тобі у твоїх рішеннях! 😉
Така суто практична наука про Дари і таланти від Бога. Зворушує і нагадує мені про ті питання, які завжди стоять переді мною:
Як правильно розпізнати і зрозуміти для чого ти покликаний до життя, до якої справи? А якщо зрозумів для чого, – треба ще вміти прийняти це… , коли прийняв – знайти сили дійти до кінця, не загубивши шляху, не розгубивши по дорозі головне.
Передавати зібраний досвід важливо для всіх сторін.
Христос Воскрес!
я завжди думала: яким талантом мене Бог обдарував щоб я могла його розвивати та ще й помножити його. Нічого такого особливого я не вмію. А тепер я розумію, що треба ділитися будь-яким добрим твоїм досвідом (а може і далеко не добрим), щоб навчити або застерегти інших….
От такі повчальні історії, “на хлопський розум” =))), відкривають очі.