Дорогі у Христі браття і сестри, у Євангелії від Матея 8:28-34 описаний відважний вчинок Ісуса: зустріч із двома біснуватими, яких боялися усі, які стали виключеними із суспільства і залишені на знущання злій силі.
Місце страху перемінилось на місце Божої благодаті, носії зла повернулися називатися дітьми Божими, а зло показало свої правдиві наміри – бажання знищити все живе.
Ісус йде у край, де отримає знеславу, де чекає страх і зло. Не відповідає тим, що йому показують. Не провокується, щоб відповісти помстою. Чому?
Так єдиною відповіддю є Милосердя, вияв жертвенної любові до потребуючих.
Коли любиш, то стараєшся давати, дарувати, жертвувати, посвячувати себе ближньому, потребуючому.
Коли любиш, то вже не маєш страху перед ближнім, навіть, якщо він опанований злом, перебуває у заблудженні гріха, навіює страх своєю зовнішністю.
Любов перемінює. Адже любов – це не захоплення, не сплеск емоцій чи почуттів, це віра в доброту, це шлях доброти, це життя в доброті.
Тому правдива любов є, як каже святий апостол Павло
Любов довготерпить,
любов милосердствує,
не заздрить,
любов не величається,
не надимається,
не поводиться нечемно,
не шукає свого, не рветься до гніву,
не думає лихого,
не радіє з неправди, але тішиться правдою,
усе зносить, вірить у все,
сподівається всього,
усе терпить!
Ніколи любов не перестає!
Яку любов маємо ми коли зустрічаємося із злом?
Пам’ятаймо, що у кожній людині завжди залишається частинка Бога, навіть, якщо вона прикрита багатьма гріхами чи окутана злими нахилами.
у цьому році Милосердя відновімо бажання вірити в силу жертвенної любові, служити їй і жити в ній.
Любов переможе!
аудіо версія проповіді: