Дорогі Браття і сестри у Христі, сьогодні після року перерви ми знову маємо нагоду роздумувати над історією із митарем Закхеєм, а особливо над тими обставинами, що склалися довкола зустрічі грішної людиною, яка була далека від спасіння, із Спасителем. Із цієї історії розпочинається приготування до Великого посту. Нехай це приготування буде у світлі взаємної підтримки.
Коли бачимо тільки свої бажання, чи тоді бачимо ближнього і його потреби?
Євангелист Лука дуже гарно описав перешкоди, які зазнав Закхей. Вражає те, що найбільшою перешкодою були люди, які заступали Спасителя. Він був малого зросту і виглядає так, що це була тільки його проблема. Інші були перейняті лише своїми потребами і бажанням побачити Месію. Це бажання було добрим і вони показували велике стремління, але поруч з тим не бачили тих, хто мав особливі потреби. Засліплені?
І справді, інколи ми буваємо настільки перейняті, захопленні, що можемо навіть не звернути уваги на тих, хто є поруч нас і має особливі потреби.
Бог найперше бачить тих, котрі є найбільш опущені!
Ісус на відміну від усіх побачив чоловіка! Він побачив не тільки його фізичну обмеженість, але також особливу внутрішню потребу: Закхей хотів переміни життя.
Вражає, що у цій історії Ісус показаний як той, хто просто мовчить. Його присутність промовляла більше як поучення. Можемо назвати це загадковим мовчанням, або ж тихою присутністю, яка промовляє більше ніж слова.
Виявити підтримку людині – це показати свою близькість. Ісус мовчить навіть тоді, коли його критикують і звинувачують за те, що він прийшов до грішника. Ісус терпів також і за цей жест тихої підтримки.
Всі осуди були несправедливі, бо Ісус не підтримав гріх, але грішну людину, яка прагнула перемін.
Присутність і підтримка Ісуса спонукало до того, що грішник став праведником. А що ж робили люди?
А люди в цій історії, спостерігаючи за цим всім, звернули все ж увагу на митаря Закхея і це сталося з причини, щоб викрити його недостойне життя і пригадати йому: що він чоловік-грішник. А що змінилось від від їхніх косих поглядів і крикливих дорікань? Нічого…
А погляд Ісуса і його підтримка змінили життя грішника, на дім якого зійшло спасіння.
Дорогі Браття і сестри, ми наближаємося до Великого і Святого посту. У цей особливий час Свята Церква закликає нас до глибоких роздумів над собою і також ми запрошені поглянути на інших людей, котрі довкола нас, із ціллю, щоб допомогти їм зустрітися із Спасителем.
Це нагода, щоб ми задумалися над простим запитанням:
Ти часом ми не заступаєш собою Спасителя?
А може ти є на перешкоді зустріч між Богом та людиною?
Підтримувати ближнього
– це найперше побачити його, побачити його обмеженості і потреби
– це не ставати на перешкоді на його особливому шляху святості, що може різнитися від твого,
– це інколи терпіти дорікання і критику зі сторони інших,
– це інколи мовчати і просто любити, щоб дати можливість грішній людині без страху виявити своє істинне бажання – перемінитися і почати творити добро.
Аудіо версія проповіді: