Бути добрим священиком не буде важко тоді,
коли ти не сам,
коли тебе оточують
– ті, котрі тебе люблять і хочуть бути люблені тобою,
– ті, хто тебе підтримує і хочуть отримати підтримку від тебе,
– ті, хто довіряє тобі і з трепетом бережуть твою довіру,
– ті, хто потребують прощення і готові простити й тебе,
– ті, хто не бояться тебе, але мають страх тебе втратити,
– ті, хто слухає твоїх поучень і у слушний час буде мати відвагу тобі їх пригадати,
– ті, хто проситиме тебе про молитву і хто тихо помолиться за тебе, коли ти будеш в потребі,
– ті, хто з смиренністю прийме твоє зауваження і з смиренністю зверне твою увагу у момент засліпленості,
– ті, хто поважатиме твоє священство, але не забуде про потреби твоєї людськості…
Бути добрим священиком не буде так важко, коли ти не сам, коли є поруч ті, які хочуть, що ти був поруч них.
Спасибі вам, дорогі у возлюблені у Христі, за те, що інколи чую добрі слова від вас відносно мого служіння … лиш прошу пам’ятати, що в цьому є і ваша заслуга.
Дякую Богу повсякчас за вас усіх і спокушених, і тих, хто витримав, упалих і достойних наслідування.
Знаю, що нарікати можуть лиш ті, хто не є поруч, хто віддалився, хто відійшов …
Молю Бога за вас усіх і потребую вашої молитви…