Дорогі браття і сестри у Христі, у цю неділю ми згадуємо про те, що відбулось після того, як Ісус покинув Гадаринський край і човном повернувся до Капернауму, де сталось чергове чудо, але незвичайне – зцілення паралізованого чоловіка. Ця подія відбувається після цілої серії обʼявлень Христа і Його Божественної природи.
Євангелист Матей уміло показує звʼязок між зціленнями в Капернаумі, потім подорож морем, де проявляється сила над силами природи, а в гадариснькому краю Ісус показує могутність над злими духами, аж цілим легіоном. Складається враження, що Ісус запрошує своїх учнів у таїнство Його Божествої присутності. В Ісусі Бог показується людині дуже близько, зустрівши Христа, можна було відчути присутність Бога.
У розповіді про зцілення паралізованого чоловіка нам відкрвється ще однин знак Таїнства Божественної могутності Христа: це всесильність на гріхом.
Ісус каже “Бадьорися сину” вражає, що Ісус називає його сином. Це нам нагадує зустріч Творця із своїм творінням. Як Батько із сином, але цей син не є відблиском слави Отця. Бо Отець діє, але цей син паралізований, нерухомий. І причиною цього незрушного стану є гріх. Ісус це знає і тому неперше звільняє його з гріха, усуває причину бути вільною людиною, діяльною.
Гріох – це втрачений звʼязок між Богом і людиною. Сама людина, паралізована гріхом, не може відновити цей звʼязок. Тому Бог хоче зустріти її: інколи йде до неї, а інколи грішника приносять інші, як це сталось у цьому випадку.
Це зцілення стається за вірою друзів. Ісус охоче і сміливо показує Свою Божественну силу і також приймає нашу віру, яка є ознакою цілковитої довіри і співпраці із іншими.
Ісус нам відкриває себе, як того, що бачить наші серця, відає таємниці наших думок. Відкрити себе перед Богом у бажанні покаяння не потрібно мати страху, бо Він помилує! Але бути закритим серцем перед Ним і щось злого задумувати у своєму серці – це буде Йому не довподоби.
Дорогі у Христі, ми разом із учнями стаємо учасниками цих Божественних обʼявленнь і пізнаємо Бога, як Того, Хто живий і дає житття своєму створінню.
У час нашого безсилля і паралізованості гріхом не залишаймось у відчаї, але спішім до Христа, щоб він нас визволив. Ящо не можемо самі, то просім інших, щоб нам допомогли почути слова надії: “Бадьорися сину/дочко”.
Бог завжди каже тобі: “Бадьорися сину/дочко”, а що ти скажеш у відповідь? Звичайно, якщо ти чуєш ці слова…
Відео – проповідь.