Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри у Христі, читаючи уривок Євангеліє від Луки( Лк 6, 31-36.), ми згадуємо про Нагірну проповідь Спасителя, яка закінчується притчею про чоловіка, що будував свій дім на піску і той дім завалився, а дім чоловіка, що збудував на скелі, вистояв навіть в часі бурі.
Можемо дійти до висновку, що все сказане на горі є основою духовного життя, є важливим дороговказом до осягнення спасіння. Не випадково багато богословів вказує на те, що заклик Ісуса: “Будьте милосердні, як і Отець ваш Небесний милосердний” – є центральною думкою Євангеліє від Луки і все, що було написано зводиться лише до цього, щоб ми уподібнилися до милосердного Небесного Отця.
Прагнення людини бути чимось вищим, бути над кимось, бути, як Бог завжди переслідувало людину, але залишається відкритим запитання: бути вищим у чому? До якого божества уподібнюватися?
Дуже часто у теперішніх розуміннях якоїсь суперлюдини, або якогось вищого єства підкреслюється могутність фізичної сили, що дуже часто нагадує насильство над іншими.
Як сьогодні людство постійно шукає якусь супер зброю, щоб була  самою сильною, для того, щоб ніби захистити себе, але водночас і бути сильнішими від інших. Подібно до цього людство з давніх-давен вдавалося до пошуку якогось супер божества, щоб було сильнішим над іншими богами, відповідно бути над іншими людьми. Тепер всі сили скеровані на супертехніку… і це ми називаємо “розвитком”?
Тобто це допомогло нам стати людиною в повноті?
Це допомогло нам покращити цей дарований нам світ?
Що насправді ми розвинули цим диким бажанням осягнути те, що ми видумуємо і потім бачимо, що це йде нам на  шкоду?
Може ми пішли не в тому напрямку розвитку і будуємо дім наш не на тій основі?
Чи зупинимось ми, коли бачимо, як він розсипається?

Ісус обʼявляє нам Бога сильного в Милосерді і пригадує нам те, що ми покликані бути дітьми і спадкоємцями Бога Всевишнього
Нам не потрібно шукати якихось божків, захоплюватися всім тим, що веде до знищення цього світу, до взаємознищення самих людей. Нам лише потрібно повернути свої погляди на Милосердного Небесного Отця і стати подібними до Нього. Тоді цей світ буде дійсно розвинутим у всій красі задуми Творця.

Але як це можна зробити, коли ми закрити між собою?
Адам і Єва, які після гріха мали тенденцію закритися в собі і від Бога, щось подібно теперішня людина має схильність закритися у собі, або закритися в якійсь окремій групі, або в техніці. І важко її витягнути із цієї закритості …
Вражає, коли чуємо слова про грішників, які теж чинять добро, але їхнє добро є закритим! Тобто самі між собою любляться, роблячи окреме коло закритих людей. Люблять, бо їх люблять. Тому викрики захоплення про так званих добродіїв, які роблять добрі справи задля власної вигоди, нас дуже часто спонукають до розчарування, бо зробили немов би добре діло нам, але насправді нас використали у своїх цілях.
Ми, як християни, як діти Бога Всевишнього, маємо відповісти на запитання Спасителя:
яка нам є заслуга, коли ми робимо те, що роблять грішники? Тобто, які є наслідки від цього?

Ісус нам нагадує, що, коли будемо робити діла милосердя, ми станемо подібні до нашого Бога!
Бога Правдивого, Який цей світ сотворив, Який утримує цей світ, Який принизив Себе до рівня людини, щоб нас повернути до втраченого Раю! Бога, Який дає себе цілковито використати, щоб ми були спасенні. Бога, Який Самого себе приносить в жертву, щоб ми не приносили в жертву нікого іншого!

Дорогі в Христі, ми кожного дня будемо стояти перед вибором:
уподібнюватись до Бога правдивого і милосердного чи захопитись якимось божком видуманим, хоч дуже розрекламованим?
Кожного дня і в кожній ситуації ми будемо ставати перед вибором: послухати Божественний голос Спасителя на горі, чи спокуситись до криків земського егоїзму?
Кожного дня, в кожній ситуації і в кожному місці ми будемо вирішувати на якому фундаменті будувати дім нашого життя! І коли буря нам покаже наслідки, то маймо мужність визнати нашу помилку, якщо все рушилось, і маймо мужність покаятись, щоб врятувати те, що залишилось. А коли ми вистояли, то маймо мужність свідчити іншим радість бути дітьми Бога всевишнього, Який з нічого сотворив цей світ, так само і в порожньому серці може насадити райське дерево Любові!
Будьмо милосердні, як і Отець наш Небесний милосердний!