Хай Бог тебе благословить

Залишитися разом у труднощах, і буде чудо, як із чудом помноження хлібів

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ 31 Липня, 2022. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Дорогі браття і сестри у Христі, у Євангелії від Матея (Мт. 14, 14-22) ми згадуємо про чудо помноження хлібів. Але в загальному складається враження, що це було щось більше ніж помноження хлібів, щось більше ніж просто нагодувати людей, щось більше ніж вияв Божественної сили.
Запрошую вас поглянути на цю розповідь, як на жест спасіння людини, а краще сказати людськості.
Адже після спокуси першого гріха людина почала жити без Бога, безбожним життям. Це був перший досвід одинокості людина. Із кожним гріхом людина віддаляється від Бога і його задуми, віддаляється від ближнього свого і любові до нього. Таким чином має все більшу схильність жити одиноко, жити задля егоїзму і самовдоволення. Жити тільки для себе – це небезпека людина, яка у своїй одинокості втрачає все, маючи в той же час багато.
Людина задумана Богом, щоб бути в єдності із іншими, щоб творити зв’язок стосунків.
Господь прийшов на землю, щоб спасти людину від одинокості. Прийшов, щоб відновити втрачений зв’язок. Тому дивлячись на Христа, ми віднаходимо шлях спасіння, тобто пізнаємо, як маємо спастися і жити в єдності із Богом та між собою. Наслідком цього буде віднайдення втраченого раю.
А тепер запрошую вас пригадати чудо помноження, а радше як склалась сама ситуація.
Люди зібрались довкола Ісуса. Настав вечір.  Всі були втомлені і тут апостоли просять відпустити людей, щоб ті, самі вирішили свої потреби, тобто найшли самі собі їсти. Ісус не хоче відпустити людей, просить, щоб апостоли нагодували людей.
Мислення апостолів – це мислення “сам за себе”, “кожен хай вирішує сам свої труднощі” і т.д.
Саме таким принципом люди навчились відсторонюватись один від одного і труднощі є черговою причиною, щоб ми були на відстані один від одного. Саме цього бажає спокусник, щоб ми віддалювались один від одного і, щоб сильніший виживав, а слабший був приречений на погибель. Людство – це назвало “природній відбір”. Але чи це є Божа воля в цьому, щоб ми жили за такою логікою? Саме цей спосіб життя дуже нагадує тваринний спосіб життя, але це явно не людський, не те, до чого ми покликані!
Пригадаймо, як ми реагуємо, коли хтось живе егоїстично і думає лише за себе? Ми точно не захоплюємось такою людиною, але ми радо схвалюємо тих, хто жертвенно розділяє з нами найменше. Батьків, які не дивляться за своїми дітьми, ми засуджуємо і позбавляємо їх прав, але схвалюємо тих, котрі дбають за менших, слабших, потребуючих.
Ось бачимо, що окремішній спосіб життя у нас не викликає схвалення, але природно, коли прагнемо спільності, бо спільнота – це місце, де кожен може відчути себе частиною великої сімʼї, це місце де твої слабості можуть стати великим скарбом для інших, а твої сильні сторони-дари-таланти інколи навіть порятунком.
Ісус показує свою волю тим, що спонукає апостолів особливо у час трудностей не залишати людей “на самовиживання”, на “одинокість”, але навпаки, щоб вони у трудностях віднайшли радість бути разом.
Апостол Павло у своєму посланні, яке читається із цим уривком просить про єдність: “Браття, благаю вас ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів між вами, але щоб ви були з’єднані в однім дусі і в одній думці”.
Трудності були і будуть, але як ми їх переживемо? Разом чи кожен по-одинці?
Ісус залишився з народом і сталось чудо!
Сталось більше чудо ніж помноження хліба, ніж просто нагодувати людей – це було чудо єдності Бога і людини. Саме в цій єдності чиєсь найменше стало порятунком для багатьох.

У час війни в Україні ворог-диявол хоче нас всіх роз’єднати, щоб ми жили грішним тваринячим інстинктом, щоб кожен думав сам за себе. Щоб в час трудностей ми віддалювались один від одного, закриваючись у своєму маленькому затишку самозбереження. Що ж кожен має зробити свій вибір! Спокуситись і бути слугою ворога і знищувати єдність, уподібнюючи себе до тваринного інстинкту і віддалюючись від людськості.
Або ж наслідувати багатьох волонтерів, котрі віддали “своїх 5 хлібів і дві риби”, щоб Бог зробив помноження і зберіг народ у єдності!
Спасибі кожному, хто не став “подібним до тварини”, хто показав свою ЛЮДСЬКІСТЬ, яка є відблиском Божої слави нашого Небесного Отця!

Ключові слова до цього допису:

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.