Одна жінка пригостили гостей смачним тортом і отримала велику похвалу.
Смак дійсно був неперевершений і тому господиня заслуговувала на особливу похвалу. Гості не шкодували слів, а господиня смиренно схиляла свою голову і казала, що це не її заслуга.

Хтось не стримався і вигукнув:  “Ну, а чия?”

“Це все рецепт моєї бабусі” – відповіла жінка вже сама в літах. І продовжила: “Вона ще змалку зачарувала нас всіх цим тортом. Я завжди пам’ятатиму про цей рецепт, бо сам спосіб приготування був справжнім святом. Отож у мене сьогодні було подвійне свято. І вам дякую, що розділили зі мною найдорожче”.

Тут вийшла з кухні її внучка, яка тримала в руках кусочок торту і смачно його ласувала, а на одязі малечі гості зауважили залишки муки.
Тоді мабуть не одному спало на думку, що історія давнього рецепту смачного торту продовжується.
Мабуть не в одного гостя виникло бажання отримати цей рецепт.
Мабуть не в одного виникло запитання, а що він успадкував від своїх родичів і що він передасть наступним поколінням?

Роздумуючи про Церкву,  прийшла думка про те, що ми також отримали чудовий “рецепт” життя земського і небесного, який називається  “Добра новина”.
Але, якщо все зводиться до того, є тільки написаний рецепт, то тепер стає зрозуміло чому немає свята і чому багато з тих, що мають рецепт, ще не відчувають смак того, що робить наше життя “смачним”.
Не тільки рецепт, але ще й сам спосіб приготування і смачного споживання!
А Ти відчуваєш смак твого християнського життя?