Останній день землі – це страшний суд чи розподіл небесної спадщини

Loading

Дорогі браття і сестри у Христі, минулої неділі, коли ми роздумували над тим, як батько хотів бути із своїми синами, а діти мали різні спокуси, щоб тримати на відстані батька.
У нас залишилося відкритим запитання: а чи зайшов старший син до хати? Чи сімʼя обʼєдналась? Чи брат зустрів брата?

Обоє синів для батька були дорогими і батько поважав вибір кожного з них. Так і для Бога свобода людини є найбільшим знаком любові до свого творіння.
А вже від кожного з нас залежить чи ми цю свободу використаємо на добро для себе, на добро для ближніх і на славу Бога, чи ця свобода стане для нас добровільною погибеллю.
У розповіді про Останній суд, про останню зустріч всього людства чітко вказано, що вибір кожного буде пошанований у вічності. Хто вибрав за життя добро, той вічно буде у небі із тими, хто чинив добро на землі.
У притчі дивує той момент, коли одні і другі з подивом запитали, а коли ми бачили Тебе?
А відповідь була дуже проста: – Істинно кажу вам: усе, що ви зробили чи не зробили одному з моїх найменших братів, ви мені зробили чи не зробили.
І це вказує, що Господь перебуває у потребуючих, за ради яких Він і прийшов на цю землю.
Ось тут і відкривається задум Божий, щоб виявлялось милосердя між людьми. Щоб не було кращих і гірших, а щоб була взаємна любов. Адже в Домі Отця, в Домі Любові має царювати любов.

Знати про Бога чи виконувати Божу волю?
Ця притча звернена до тих, котрі знали про Бога багато і навіть насмілились поставити претензії, мовляв “коли ми тебе бачили?” На останній зустрічі вони пізнали, але не зуміли Його розпізнати за земського життя. бо не виконали Його волю.
Натомість ті, котрі чинили діла милосердя теж здивувались, але це здивування було іншого характеру… Якого?

  1. Чи ви колись відчували таке радісне здивування від неочікуваного, незаслуженого, несподіваного?
  2.  Чи було вас  бунтівне здивування від розчарування, від невдачі, від самовпевненості?
  3.  Як це вплинуло на ваше життя?

Залишити відповідь