Дорогі браття і сестри у Христі, цього тижня ми мали можливість почути уривки нагірної проповіді, яка передана нам у 6-тій главі Євангелії від св Луки.
Правдоподібно ця проповідь мала відлуння у всіх інших зустрічах Ісуса із людьми.
У проповіді згадується про блаженних і про тих, кому горе. Згадується про стосунки між людьми. Складається враження, що Ісус спонукає нас до переосмислення нашого духовного життя і нашого життя на землі.
Серцем цієї проповіді була перша заповідь, але з Його уст вона прозвучала по-іншому:
«Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.» тобто не матимете інших богів, кумирів.
Ісус прийшов, щоб пригадати нам про Бога. Про те, що ми Його творіння, Його діти, тому створені на Його образ і подобу. Кожен з нас має нагадувати Бога, щоб інші розпізнали, що вони теж є діти Бога, щоб розпізнали, що ми є їхніми братами і сестрами.
Люди, коли слухали проповідь Ісуса, були зворушені його словами і, мабуть, багато задумувались над своїм життям.
Задумувались, що на жаль, спокушаються і захоплюються іншими, навіть ставлять їх за якогось кумира.
І потім стається таке, що життя стає дуже важким і мало що зрозумілого в ньому.
У цьому світі стались зміни зовнішні, але душа людства не перестала страждати.
Ми живемо у світі, де є велика кількість законів і правил поведінки. Але чи за цим всім є Божа воля?
Ми нагадуємо дітей, які закрились у кімнаті від батьків, бо захотіли бавитись самі. І чим закінчиться така забавка?
Ось так світ без Бога, без Божих законів стає світом, де бракує людськості.
Все частіше постає питання як жити, як діяти в різних ситуаціях?
Ісус сьогодні дає відповідь : Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.
Але у нас виникає чергове запитання: Як саме я можу показати милосердя Боже у своєму щоденному житті ?
Прослухати проповідь:
Кʼяварі
Генуя
Савона