Христос рождається! Дорогі браття і сестри у Христі, сьогодні ми читаємо уривок Євангелії від Матея (Мт.8:12-17), де згадується про сили темряви, які полонили Івана Христителя, щоб заглушити голос, що кликав відкинути гріх і покаятись. Але це не зупинило Божих планів щодо спасіння людини!
Замість цілковитої темряви, світло ще більше засяяло, бо це стало поштовхом до початку місії Христа.
Ісус вирушає в Гелилейський край, вибирає найбільше опущених людей, які не тільки фізичного бути на віддалі від духовного центру Єрусалиму, але ще й духовного вважались далекими від Бога, перебували в темряві.
Ось, така є логіка нашого Істинного Бога, який є Світлом від Світла, який йде до найгірших, до найбільш потребуючих.
Це наближує нас до думки, що людина, яка потрапила у важку ситуацію життя, чи почуває себе у важкому стані, має пам’ятати, що Бог є поруч неї.
Як світло легко побачити в темряві, так легко побачити Божу присутність у темряві життя. Але це станеться при важливій умові: щоб побачити світло, треба відкрити очі, щоб відчути присутність Бога, треба мати відкрите серце.
Дорогі в Христі, як раніше, так і сьогодні, Господь промовляє до нас слова надії: Покайтесь, бо царство небесне близько.
Так, це велика правда про царство Боже, що воно не є далеким, воно є близько.
Бог не далеко, а близько.
Щоб переконатись у цьому і досвідчити близькість Бога, потрібно покаятись!
Це означає повернутись у сторону Бога і відкритись на Його любов.
У цей ювілейний рік підтримаймо один одного у цих словах надії, що Царство Боже близько!
Воно тут, між нами і ми його можемо поширити за прикладом Христа!
Починаючи від тих, хто найбільш опущений і віддалений від Бога.
Історія
Жінка довгий час не могла вийти зі стану в депресії і не мала радості у житті. Звернулась до священика, але слово і молитва не подіяли. Тоді священик порадив відвідати одну хвору жінку, яка мала дуже важку хворобу, але смиренно її переносила.
Була умова: не повчати, не випитувати, не цікавитись про хворобу, а більше слухати жінку і можливо сказати їй слова утіхи.
Після відвідин жінка позвонила до священика і сказала: «Я вам дуже дякую! Я відчула щось дуже дивне. Я почула слово сказане для мене»
Деталі розмови не знаємо, але це було явне діяння Бога! Це була відкритість людини, яка переносила важку хворобу, і людини, яка відчула Божу присутність із цією людиною. Ось так у темній ситуації життя засяяло світло!