Одна побожна жінка у неділю не прийшла до церкви. Це зауважив священик і наступної неділі поцікавився причиною відсутності. Та жінка сором’язливо розказала свою пригоду. Коли вона вже була недалеко від церкви, швидко проїхала машина, що стрімко в’їхала в калюжу. Звичайно, що брудна вода вимастила її спідницю і тому вона повернулась додому, а так як іншого святкового одягу не було, то залишилась в дома.
Отець здивувався і сказав: Ви засумнівались в Бозі? Засумнівались, що Він вас прийме у брудному одязі або несвятковому?

Цього разу жінка на мить задумалась і відповіла: сумніватися в Бозі? Мабуть, ні. Бог нас всіх приймає такими, якими ми є. А от в наших прихожанах, так. Не раз я була свідком як вони докоряли комусь за одяг, вказуючи на осквернення святого місця.

Священик тільки зітхнув.

Пам’ятаймо, що церковні люди мимоволі створюють іншим людям образ Бога через свої поучення, правила поведінки і, навіть, погляд.
Чи завжди той образ відповідає дійсності? А може це просто комусь щось було не до смаку і він придумав та й пояснив іншим: що “угодно Богові”, а що ні?

Цікаво знати, а що буде із такими, котрі всім пояснювали про Божі вподобання тоді, коли зустрінуть самого Бога? Чи вони з Ним також будуть дискутувати, а може в багатьох переконаннях розчаруються?