Якщо Ти прийшов розділити, то в якому ж стані були ті, які були покликані до єдності із Тобою?
51. Гадаєте, що я прийшов мир дати на землі? Ні бо, кажу вам, але розділ. 52. Віднині бо п’ятеро в одній хаті будуть розділені: троє проти двох і двоє проти трьох. 53. Будуть розділені батько проти сина і син проти батька, мати проти дочки і дочка проти матері, свекруха проти невістки і невістка проти свекрухи.
Але допоки ти слухаєш голоса тих, що хочуть «сірого спокою», до поки ці голоса «нудних, кислих на обличчі і без запалу в очах» будуть верховодити, доти ти будеш завжди себе відносити до сірої маси …
Але треба вийти із тої “сірої маси” і залишити тих, хто полонений сум’яттям. Це буде розкол, поділ, навіть війна.
Відкрий мої очі на потреби ближнього мого
Запрошую прослухати аудіо версію проповіді притча про багатого і Лазаря. Прочитати все »
Любити ворогів? Так, як любить Бог!
Дорогі Браття і сестри, сьогодні свята Церква нам пропонує, щоб ми пригадали уривок із Нагірної проповіді Ісуса виголошеної до своїх апостолів та учнів (Євангеліє від Луки 6, 31-36).
Звичайно, якщо б це почули погани чи ті особи, які живуть за звірячими законами, тобто сильніший виживає, а ворогів твого життя треба знищувати, то не було би такої великої уваги до слів Христа і не було би тиші, а була б велика суперечка і можливо, навіть, конфлікт. Вони би сказали, що це поза їхньою логікою життя і він вимагає він них те, що неможливе, абсурдне, бо порушує закон справедливості – винні мають бути наказані.
Без сумніву слова про любов, про прощення і відкритість прозвучали, як сміливий виклик! Дехто можливо подумав, що це шлях до якогось геройства і абсурдних думок! Натомість пояснення Ісуса було просте, що це для нас є шлях поверненням до образу і подоби Божої. Тобто до того створіння, що було на самому початку творення, від якого ми відійшли через гріх.
Різниця між сучасною атеїстичною ідеологією і наукою Церкви є простою. Прочитати все »
Воздвиження чесного хреста: Чи міг Бог не виявити свою Любов?
Господь спасає людство через Свою Смерть і Воскресіння, а чому саме так?
Знаємо, що Бог створив людину з любові і не відмовився від неї, навіть тоді, коли сталося так, що людина вибрала зло, відійшовши від Бога. Відвернулася від Свого Творця. Бог поважає її вибір, але завжди хоче пригадати про її правдиве покликання – бути в небі. Хоч поступово людські серця твердішали, стали невільниками, рабами гріха, але Бог ніколи не відмовлявся від свого плану Спасіння. Коли настала повнота часу Син Божий мав прийти на землю і принести себе в жертву, щоб сколихнули черстві серця. Спаситель добровільно обирає саме найгірше знаряддя смерті – хрест. Народ розпинає Свого Бога. На превеликий подив: чим більша зневага і озлобленість людей, тим більше проявляється Божа любов.
Чи міг Бог не виявити свою Любов? Прочитати все »
Торжества Успення Пресвятої Богородиці – це свято радісне, а яка причина?
ВІДЕО:
Згадуючи про завеершення земського життя Марії, можемо по-іншому подивитися на завершення життя тих, хто все своє життя шукав Бога.
Ми також шукаємо зустріч із Богом? І для нас також буде страху зустрітись із Ним на завершенні земського шляху, щоб переступити поріг вічності.
Згадаймо тих, хто переставився, як Марія, згадаймо їх в радості, як Марію.
Подумаймо і про завершення нашого життя тут на землі, щоб продовжити його на Небесах.
Прочитати все »
Прощення: для кого це можливо, а для кого це залишається ще неможливим, поки що?
Дорогі брати і сестри, сьогодні чуємо цю чудову історію про милосердного і справедливого царя(Євангеліє від Матея 18, 23-35.), яка була сказана саме після того, коли Петро підійшов до Христа і запитав: «Скільки раз я маю прощати братові своєму?»
Можливо між братами було якесь непорозуміння і тому це питання стало таким актуальним? А можливо, слухаючи Ісуса, Петро відчув, що у науці Христа є щось більше ніж прописані правила. Закон приписував аж сім раз прощати, показуючи свою доброту і терпимість. Ісус дає дуже дивну відповідь і каже: 70 раз по 7, вказуючи на безкінечність. І тут виникає запитання: «а хіба так можливо?»
Хіба ти можеш прощати людини безкінечно? Ось один раз простив, другий раз, третій раз, ну ще можна дотягнути до цього мого разу, а далі? А далі, як бути? Коли у тебе терпець вривається! Інколи ми так і кажемо: «все це останній раз! Я тебе попереджаю»
Хіба можливо не рахувати прощення? Хіба це нормально? Тобто, чи це є нормою у теперішньому суспільстві? Мабуть, що ні, але виявляється – це є нормальним в Бога. А ми створені на Його образ і подобу… Прочитати все »