Неділя 28-ма про зцілення 10 прокажених

Дорогі браття і сестри в Христі, минулу неділю ми згадували про жінку, яка зцілилася у святому місці і у святий день. Пригадуємо, що перше, що вона зробила – це прославила Бога із вдячності за цей вчинок. Багато людей її підтримало, але в той час була одна особа, яка не приєдналася до цієї прослави Бога. Це була та людина, яка мала бути першою, мала би очолити цю молитву і дати приклад іншим, але цього не сталося тому, що він був переконаний в тому, що робить добре діло, коли ставить закон вище людини.
Можемо звернути увагу, що ті люди, які занадто зациклені на законі і у його дотримані визначаються твердою, строгою рисою характеру, рідко можна зауважити на їх обличчі радість і мир. Складається враження, що єдиним джерелом радості і миру для них може бути тільки тоді, коли все виконується згідно закону. Не важко зауважити, що вони завжди перебувають у напрузі і стресі, спостерігаючи, щоб все було правильно.
10 прокажених об’єднаних бідою
Сьогодні ми зупиняємо свою увагу над історією про десятьох прокажених, які незважаючи на їхнє релігійно-національне походження об’єдналися в єдину групу страждаючих, але розділилися після їхнього зцілення на вдячних і невдячних.
Не випадково існує така приказка: “біда об’єднує”, а радше змушує бути разом. Також  пригадуємо іншу народну мудрість “просити мусиш, а  дякувати не мусиш”. Ми так і кажемо: “якщо можеш віддячитись”. Що вказує на те, що вдячність є вільним нашим вибором. Таким чином доходимо до висновку, що правдиво подякувати можуть тільки вільні люди. …

Християнин – це вдячна людина, бо зустріч з Христом змінює життя і це не можливо забути, або приховатиДетальніше »

Дорогі браття із сестри, ми читаємо радісну подію про зцілення 10 людей Ісусом(Євангеліє від Луки 17, 12-19). Причин для радості є багато: бо зцілились невиліковні люди, бо повернулись до повноцінного життя ті, хто жив, але відчував себе мертвим, бо саме ця хвороба навіювала страх іншим, тому ці люди були виключені від суспільстваі зараз вони могли бути із своїми рідними і близькими.
А також ми радіємо з того, що вони об’єдналися між собою.
Ви звернули увагу, що вони були майже всі юдеї, але серед них був один самарянин. І це надзвичайна ситуація. За нормальних обставин вони мали би ворогувати один з одним, бо юдеї і самаряни з давніх давен ворогували між собою, а тут “біда їх обʼєднала”.
Від прочитаної історії ми спонюємось радістю також з тої причини, що вони такі нещасні не закрились у собі, але разом просили Божого змилування. Спільна молитва має велику силу, адже голос багатьох – це не голос одного. Скільки багато причин для радості в одному уривку! Правда?
Але, читаючи цю розповідь докінця, ми звернемо увагу, що радість наша стає неповною. Саме запитання Ісуса: “де ж є 9?” спонукає нас до роздумів: “ чому сталось так, що лише один вернувся? А інші? Що сталось з ними?” …

Неповна радість, або де ж поділись девʼять?Детальніше »