Хай Бог тебе благословить

Віра – це дар, який нам допомагає чи шкодить?

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Листопад 1, 2009. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Віра – це дар від Бога. Бог виявляє свою милість до нас і тим, що при народженні обдаровує кожну людину даром віри. Без віри не було би можливо жити вільними у цьому світі. Цей дар показує велику Божу любов, котра залишає нас у свободі вибору і залишає нас постійно вільними.
У таїнстві святого Хрищення цей дар освячується, починає у нас розвиватися і  допомагає нам іти дорогою Спасіння. При цьому всьому ми далі залишаємось вільними. Можемо: використовувати цей дар, або його відкинути, або ще інше: можемо скерувати його нам самим на шкоду. Таким чином,щоб цей дар став дієвим, потрібно нашої участі. Лише завдяки нашій волі цей дар проявляється у нас в своїй силі. Без нашого бажання, цей дар просто буде мертвим даром, тобто недієвим.
Віра народжується із слухання?
У притчі про сівача Ісус нам розповідає про те, як віра народжується і як дає плоди. У нашому народі є приказка на цю тему: Що посієш, те і пожнеш. Св.Павло каже: “Віра народжується від слухання”.
Отож, є дуже важливо зрозуміти, що наше слухання може народити віру. Бо як ми можемо повірити в щось, якщо не чули про нього нічого, якщо нам ніхто не дав навіть натяку, що таке взагалі існує? Ісус постійно наголошував: “Слухайте…” Постійно проповідував, навчав, тлумачив і дуже радів, коли хтось Його слухав: “Блаженні ті, що слухають”.
Ми віруючі, бо сприймаємо багато “на віру”
Почути у цьому світі ми можемо всього і багато, всюди і в різний час. Світ переповнений інформацією, перевірити яку складно і не завжди можна знайти на це час. Нам говорять і ми слухаємо пасивно чи активно, але слухаємо. Вуха ж не закриєш. Хоча… можна і закрити.
Щось проходить повз вуха, щось залишається, а ще щось нас зацікавлює більше і тоді на це ми більше зосереджуємо свою увагу. Так як перевірити не можемо, то сприймаємо все на віру. Віримо в те, що чуємо по радіо, що бачимо по телевізору, що чуємо від людей, що читаємо в книжках чи в інтернеті. Якщо так, подумати, то в такий спосіб ми виявляємось дуже віруючими людьми. Віримо навіть тоді, коли зустрічаємо вибачення за помилкову інформацію, в яку вже повірили багато людей. Ми далі продовжуємо цікавитись і сприймати інформацію.
Насправді ми слухаємо те, у що прислухаємося?
Серед цієї маси різної інформації ми вже зрозуміли, що все в голову не зможе увійти. Часто можемо за собою зауважити, що деколи ми слухаємо і не сприймаємо почуте, бо насправді думаємо про щось своє. Таким чином почуте не залишається у нас ні в пам’яті, ні у свідомості. Якщо не залишається у нас, значить не впливає на наше життя, якщо не впливає на наше життя, тоді плодів не буде видно.
Притча про зерно показує наскільки важливо сприймати Боже слово і його втримати, щоб воно дало плід. Це ж саме відбувається, коли ми слухаємо “інше слово”, воно також може дати плід, але цей плід буде нам на шкоду.
Питання: куди ми скеровуємо нашу віру?
Віру нашу можемо скерувати нам на добро і нам на шкоду. На добро – це тоді, коли ми віримо Богу і в те, що Боже. На шкоду – це вірити у все, що нас віддалює від Бога і того, що Боже. Тобто від правдивого добра.

Відповідь: Пізнати нашу віру можна по плодах і по тому, кого слухаємо
Як правило, коли ми чуємо щось корисне, то ми намагаємось уважно слухати і стараємося перепитуватися, коли щось не ясно. Так можемо перевірити себе, у що дійсно ми хочемо вірити, а до чого ми байдужі. Це дуже важливо пізнати куди ми скеровуємо дар віри, кого хочемо слухати, кому доручити нашу долю і наше майбутнє.
“Ті що вірують, ті спасуться”, але це ще не все
Лише через віру ми можемо спастися і стати блаженними, але потрібно запам’ятати важливу деталь: віру в БОГА.

Переглядів було:5137

коментарі 2

  1. IRA

    Не перестаю дивуватися покірності й
    слухняності Марії! Як послухала Боже Слово
    і сказала Йому ТАК на все своє життя!
    Кожна подія, кожен життєвий крок був підтвердження цьому…
    Запитую себе – чому я не можу бути твердою у вірі?
    Чому так часто падаю, чому сумніваюся?
    Можливо тому, що насправді не слухаю Слова Божого,
    тільки чую, але НЕ СЛУХАЮ…???

  2. Teresa

    Матір Ісуса справді мала велику віру. Нам потрібно наслідувати Її, бути жінкою покори, стриманості, мовчазності. І саме через покору та мовчання, тишу нашого серця зможемо більше чути, що до нас промовляє Господь. Як це було з Марією, яка слухала і з вірою приймала Слово Боже. По вірі нашій стається нам те у що віримо чи у кого віримо, і ця віра провадить нас по житті.
    Дай нам, Господи, перебувати у світлій вірі Твоєї любові та ходити, Боже, Твоїми дорогами.

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.