Щастя – це коли один потребує іншого

Один чарівник завітав до звичайного села. Люди жили просто, працювали день і ніч, заробляючи на життя. І ось, коли він з’явився серед них, то запропонував свої послуги і сказав, що може полегшити їм життя. Потрібно було лиш виявити своє бажання.
Першими поскаржилися хворі, щоб той забрав усі хвороби, і щоб вони ніколи не хворіли. Так і сталось.
Люди були щасливі, їх ніколи вже не турбував ніякий біль, от лише лікар-знахар був зажурений, бо вже не знав, що йому робити і чувся непотрібним. Заробляти на життя вже не було як, і тому він попросив чарівника, щоб кожен мав вдосталь їжі, тоді вже не треба було б працювати, щоб заробити на прожиття. Так і сталось.
Люди мали вдосталь всього. Не хворіли і їжі було вдосталь.
Всі були задоволені, от лише пекар, що пік хліб та ті, що вирощували овочі і доглядали за тваринами залишились у відчаї, бо вже не знали чим їм зайнятися. Та інші ремісники також, подумавши, сказали: “А навіщо нам працювати, їжу маємо, а все інше можна попросити і мати відразу”. Так і почалось щасливе, безтурботне життя.
Дехто просто від радості підскочив, бо всі тости і побажання здійснялися без жодного старання. Люди забули про фізичну втому.
З часом хтось сказав: “Нам не зручно кожного разу йти і брати їжу, краще, щоб мали все у хаті”. Так і сталось. Люди просто тішились, бо кожен все мав під рукою і всього було вдосталь.
Одно дня забрів у це село один чоловік і те, що він побачив, його дуже здивувало. Це було мертве село: де ніхто не потребував допомоги, де ніхто нікого не бачив, ніхто ні в чому не мав потреби, бо кожен жив своїм життям. Довкола панувала мертва тиша і нікого не можна було побачити.
Минули дні і люди засумували. Мали все, але чогось ще бракувало. Навіть коли сходились, то не мали про що поговорити, бо всі були самодостатні.
Тоді зібрались усі і попросили у чарівника, щоб той виконав останнє бажання: “Поверни нам наше колишнє життя…”
І хоч було важко їм усім розставатися з безтурботністю, але виявляється у турботах і є сенс спільного життя.

Це і є щастя жити разом, коли один потребує іншого.