Духовне сирітство або про те, як бути “підставкою” в часі обряду хрищення
До священика підійшли батьки, щоб домовитися про урочисту подію для їхньої дитини: День хрищення. Духовний отець відразу зауважив, що ця подія важлива для цілої церковної громади: “Адже будемо мати нового християнина, нового члена Божого люду!”
Як знаємо, що в часі Хрищення Церква крім благословення і духовного освячення уділяє ще й підтримку для нового хритиянина – хресних батьків. Хресні батьки від імені священика і та від імені Церкви беруть на себе добровільний обов’язок, щоб опікуватися дитиною і вести її духовним провідництвом до пізнання Христової Благовісті.
Кандидати для святого обов’язку прийшли разом із батьками, щоб зустрітися із священиком і отримати дозвіл на хресне батьківство. Це були досить освічені люди. Знали багато молитов і вже не раз стали хресними батьками. Їхня симпатія до дитини була настільки відчутною, що здавалась це була їхня дитина.
Поступово розмова доходила до завершення, але тут випадково в розмові із хресною мамою виявилось, що вона Прочитати все »
Хресне батьківство – це духовний захист для дитини
Дати початок життя – це дуже важливо, але бути далі тою, котра підтримує життя – це друга велика відповідальність. Вони між собою є дуже пов’язані і не можуть бути одна без одної.
У цей особливий день Материнства хочу звернути увагу на “Хресне батьківство”, котре приходить із духовним народження дитини у часі святого Хрещення. Хресні батьки тримають дитину на руках і свідчать своєю присутністю, що це нове створіння буде мати підтримку у своєму духовному житті.
Хресні батьки – це не якісь другі батьки для дитини, а це основні відповідальні за перші кроки духовного життя маленького християнина. Тому, подарунки на День народження не є настільки важливі, як духовна підтримка. Хресні батьки мають навчити молитись, ходити до церкви, вірити в Бога, мають передати дитині основи духовного життя. Ця наука має передаватися усним повчанням і прикладом життя. Прочитати все »
Сьогодні в Українських церквах відзначають “День хворого”
Не можемо назвати – це святом, бо святкувати те, що ти перебуваєш в хворобі, не є логічним. Хіба можеш радіти від того, що приносить тобі біль?
Сьогодні хочемо насамперед звернути особливу увагу на хворобу і на хворих. Хочемо сьогодні за них молитися, хочемо їх підтримати і хочемо навчитися від них. Це і буде наше святкування. Святковий день – це святий день, особливий день. Нехай у цьому дні освячуються хворі і всі, хто поруч них. Прочитати все »
Христос воскрешає все життя: духовне і тілесне
Ось, ми вже святкуємо третю неділю після Пасхи. У першу неділю після великого торжества Воскресіння чули про мир, який Христос повернув своїм учням, у минулу неділю згадували про мироносиць, які не втратили мир і його несли іншим (несли до горбу миро-олію, а винесли мир-благословення). Сьогодні ж ми пригадуємо воскресіння розслабленого.
Так, воскресіння. Це не було звичайне оздоровлення від хвороби, доказ цьому є простий опис цього немічного чоловіка: мав тілесну хворобу, що прикувала його просто до землі і мав духовну печаль від того, що ніхто йому не хотів допомогти. Він ніби жив, але тільки фізично, тому: чи можна було назвати життям? Можна хіба назвати: існування в безнадії, душевна смерть, час очікування фізичної смерті.
Зі святом вас «Жінки християнки», дорогі сестри у Христі!
Сьогодні святкуємо 2 Неділю по воскресінні – Неділю Мироносиць.
Згідно звичаю тіло померлого мало бути помащено пахощами. Це була остання честь тілу померлому. Для жінок Нового Заповіту це була остання можливість виявити пошану і любов, до Учителя, котрий змінив їхнє життя.
Вони йдуть до гробу, знаючи, що апостоли налякані і замкнені в домі чогось чекають. Йдуть до гробу і знають, що камінь великий і їм буде не під силу його відкотити. Щось штовхає їх робити крок за кроком, відкидаючи думки про страх і про непевне майбутнє.
Знати правду про іншого – небезпечно, але це тільки для тих, хто не готовий її прийняти
Один друг чи то із заздрості, чи то зі злості сказав своєму другу:
«Ось, тебе люди величають і хвалять. Всі думають про тебе, який ти є досконалий і бездоганний, але я єдиний, котрий знає: хто ти є і яким ти є насправді!»
Від такої несподіванки принижений від неочікуваного шантажу юнак просто замовк.
Коли за якусь мить очі обох зустрілись, то в одного з них погляд був дорікаючий і розчарований, що поволі перейшов в погляд зверхньої і задоволеної людини, мовляв: «я тобі ще покажу, викрию правду і тоді весь твій міф розвіється». Прочитати все »