Жити грішником чи учнем Христа?
Учитель зібрав своїх учнів і почав говорити науку, яка стала вступом до місійної діяльності (від Луки 6:31-36). Ісус говорить інше від того, що навчали батьки, що є цінністю в цьому світі, Його слова є справжнім протиріччям до способу життя людей. Чи зникла актуальність цих слів сьогодні у нашому житті?
Блаженні ті, що слухають Боже слово і його виконують, що вірують, навіть, якщо не зрозуміло до кінця
В цій короткій історії із рибаками (Луки 5:1-11) Ісус показує явний результат того, що буде, якщо повірити в Його слова і виконати те, що Він каже. Можливо це буде суперечити нашим принципам, досвіду чи переконанням. Можливо це буде для нас цілковито не зрозуміло. Та й врешті Господь постійно просив нас про те, щоб ми увірували в Його слова, а не зрозуміли чи проаналізували. Може скластися враження, що Господь суперечить нашому розумові. А може це ми суперечимо Божій мудрості? Може це ми перестали слухати Божого голосу і жити Божим словом?
Досвід молитви – це досвід нашої віри в Бога, Небесного Батька
Наша молитва – це вияв нашої віри. Кожна молитва – це звернення до нашого Бога. Воно буває різним: хто просить допомоги, хто просить прощення, а хто з вдячністю восхваляє Його.
Ми віримо в Бога і звертаємось до Нього.
Бо в іншому випадку: чого тоді звертатися до Того, в кого ми не віримо? А якщо звертаємося, тоді довіряємо, віримо в те, що наше звернення буде почуте і також буде відповідь.
Зауважмо, що в нашому щоденному житті ми своїми проханнями підтверджуємо цю просту істину: зверненням до іншого показуємо свою віру в його допомогу. Бо якщо би не вірили, то би не звернулись. Навіщо ж тратити час надаремно? Пригадаймо: скільки скільки звернень назбирується за день? І все це вияв нашої віри і довіри до інших.
Не помиляється той, хто нічого не робить? Чи таки помиляється!
Дорогі браття і сестри, в сьогоднішньому уривку з Євангелії від Матея ми можемо побачити і сьогоднішнє суспільство, і нашу сім’ю і нашу церковну громаду. Адже згадано про людей, яким було довірено різні відповідальності і очікувалось від них діяльності. Були такі, котрі працювали і про тих, котрі найшовши оправдання, нічого не робили. Чи не є так у нашому середовищі?
Які прекрасні ті, котрі працювали і принесли прибуток. Добрий Господар їх винагороджує і вони продовжують свій розвиток. А як було гірко, коли добрий господар почув несправедливі обвинувачення і оправдання своєї лінивості. Що привело до таких різних дій? Можливо відповідь знайдемо у вихованні цих слуг їхніми батьками? Яке ж було у нас виховання і як виховуємо вже ми наших дітей?
Маленький хлопчик простив і отримав, але не відразу
Синочок голосно заплакав і простягнув свої ручки в напрямку столу. Батько поглянув на стіл із зрозумів, що дитина просить ножа. У відповідь він лише усміхнувся і нічого не зробив. За якийсь час синочок знову похнинькав, щоб йому дали те, що привабило своєю красою червоної ручки та блиском металу. Батько зрозумів, що йому так кортіло побавитися із блискучим предметом, але розумів також, що це неможливо. Бодай не тепер. Сказав лагідним голосом: “ще не можна!” Дав йому інший предмет … але син відкинув іграшку і знову крикливо, наполегливо просив саме то блискуче і привабливе.
Тоді міцні руки батька підхопили улюбленого сина, тісно обняли і вони пішли у другу кімнату. Ще було чути якийсь час дитячий плач, у якому було незадоволення, обурення і не розуміння: Чому мені не даєш про що я тебе так прошу? Прочитати все »
Різдво Богородиці – згадуємо очікування Марії і всіх, хто прийшов у цей світ
Різдво Богородиці здійснилось у містечку Назареті близько двох тисяч років і відгомін цієї події відчутний кожного року по різних куточках світу. У цей день, дорогі браття і сестри, ми згадуємо і вшановуємо прихід у цей світ дівчинки, якій батьки дали ім’я Марія, і яку згодом люди назвуть Богородицею.