Дорогі браття і сестри у Христі, ми продовжуємо йти дорогою Ісуса, дорогою Спасіння, дорогою зцілення від завданих нам війною ран.
Жити у постійному стресі – це жити постійно травмованими. Перегляд жахливих новин, напруга і переживання про безпеку рідних, жахливі думки про майбутнє людства і це все поряд із нашими життєвими стресами, які нас виснажували раніше. Все без сумніву у нас забирає сили. А що дає нам сили? Що скріплює нас, щоб ми вистояли у час цієї нашої духовної боротьби? Це не добре постійно виснажувати себе, постійно наражати себе на стреси, шукати середовища, де тебе тримають в напрузі.
В Євангелія від Марка Мр 9, 17-31 ми читаємо зворушливу розповідь про батька, у якого був син опанований німим духом. Опис батька лише підкреслює, як було нелегко жити в таких обставинах постійної напруги. Це тривало довгі роки. Тому й не дивно, якби ми зауважили за батьком різку, агресивну поведінку, або відчай, зневіру. (більше…)
Чи є сенс помагати людям, якщо все рівно будеш критикований!?
Тема: Як колись Бог спасав Свого Сина, так і сьогодні хоче спасти кожного з нас!
Лк. 12, 16-21.
Христос Рождається! – Славімо Його!
Дорогі браття і сестри у Христі, запрошую вас у цю неділю до синодальних слухань.
Після Божественної літургії у нас будуть організовані синодальні групи.
Це дуже важлива справа, бо хочемо пізнати, що Дух Святий хоче промовити через кожного з нас до нашої спільноти.
Нам буде запропонована тема і запитання, які мають на меті спонукати нас до роздумів, а потім до ділення у групах.
Тема: Як колись Бог спасав Свого Сина, так і сьогодні хоче спасти кожного з нас!
*ВСТУПНІ РОЗДУМИ:*
Вступні роздуми:
Дорогі браття і сестри у Христі, в Євангелії від Луки (Лк. 16, 19-31) ми читаємо притчу про життя, смерть і погребення двох людей. Їхні долі були різні за життя і різні після смерті.
Знаємо, що один з них на імʼя Лазар і знаємо, що він був бідний і жив надією, а імені іншого чоловіка не знаємо, відомо те, що був багатий і мав багато братів. Багатий мабуть пишався своєю долею життя і мабуть йому заздрили інші, але потім виявилось, що це була лише короткочасна мить, через таке життя він втратив щасливу вічність. (більше…)
Мир можемо досягнути у різний спосіб і з різними наслідками.
В історія людства ми можемо спостерігати, що після кожного непорозуміння, конфлікту чи війни завжди було бажання повернути втрачений мир, втрачений добробут і співжиття між людьми. Це є одним із основних доказів того, що мир – це природній стан людини, а війна – це проти природи, проти людськості.
Тому людина відчуває дискомфорт в часі війни і прагне миру, прагне того, що їй справедливо належиться.
Жити в мирі, жити в любові, жити у злагоді – це все те, що продовжує життя людини на цій землі, а війна, конфлікт, злоба веде до знищення людини.
Тому, коли ми чуємо про війну, ми відчуваємо абсурдну загрозу людству, яка може стати навіть катастрофою.
Людина має достатньо небезпек від різних зовнішніх загроз чи природних явищ, а тут людина стає загрозою іншій людині. І в цьому є весь абсурд. Абсурд від того, що ми знищуємо самих себе, коли знищуємо людство, знищуємо все те, що маємо оберігати, берегти і плекати. А що ми передамо іншим поколінням? (більше…)
Дорогі браття сестри у Христі, уривок Євангелії від Матея нам розповідає про те, як римський сотник просив Ісуса про оздоровлення свого слуги.
Ісус зцілив слугу, навіть не бачивши його. Все сталось на відстані, бо сотник показав велику віру, довіру до Христа. Сотник, визнаючи свою недостойність, пояснив, що він все життя життя прожив у середовищі великої довіри, послуху.
“Кажу цьому: – і він іде;
і тому: ходи – і він приходить;
і слузі моєму: зроби це – і він робить.”
Мабуть єдиний раз, коли слуга не послухав сотника, це було тоді, коли занедужав. Складається враження, що сотник прийшов до Христа, щоб відновилось гармонійне життя. Щось може змінити людина, але є те, що може змінити тільки Бог.
Це спонукає нас до роздумів над нашим церковним життям, над життям у наших сімʼях.
Вражає, що римський сотник мав велику віру, а пояснення цьому є те, що він жив в середовищі віри.
Тут важливо поставити самим собі питання, а в якому середовищі живемо ми?
(більше…)