Кинути камінь свого життя у воду бурхливу
Учитель нахилився і взяв брудний камінець, що лежав при гірській стежці. Коли мені показав його, то першим, що кинулось в очі – це був бруд. Я відразу почав думати як мені оправдатися, щоб часом не взяти цей камінь і не забруднити рук у випадку, коли мені його запропонують. Але мудрець мені його не запропонував. Натомісь запросив взяти собі інший, який би мені був більше до вподоби. Я взяв камінчик, що був набагато чистішим. Коли я підвів очі, то побачив, Прочитати все »
Щоб запам’ятати проповідь
Минуло вже досить багато часу від тої незабутньої події, після якої у житті звичайної жінки стались переміни у її духовності. І не тільки у її житті. Тож вартує згадати про цей випадок і сьогодні.
“Не можливо забути той день” – призналась Люба , ” коли молодий священик мене запитав про зміст проповіді, виголошеної ним самим кілька хвилин тому”. Тоді Люба нічого не відповіла. Лише її почерновіле обличчя говорило про почуття стиду, яке приховати було неможливо. Жінці було десь під 50. А ще не можливо було приховати той погляд жінки: здивований і збентежений. Прочитати все »
Багато ресторанів в одному місці
Пригадалась одна історія. Потрапив я в одну місцевість, де на превеликий подив побачив багато ресторанів. Хоч це було мале село на березі моря, але ресторанів було багато. Я не сміливо запитав мого знайомого: “Навіщо так багато ресторанів в одній місцевості? Це ж невигідно! Людей тут мало живе, який же тут може бути прибуток?” Прочитати все »
Сьогодні нас стало на одного менше
На землі нас стало на одного менше. Сьогодні відійшов у вічність Дон Карло Ромайроне. Священик, котрий ціле своє життя, починаючи від дитинства, посвятив служінню Богові та людям. Останнім часом досягнув певних почестей та церковних нагород. Мав більше як 70 років і мав багато ще мрій. Зробив багато добра для людей, в останніх роках для українців в Італії. Міг ще багато чого звершити…. серце зупинилось. Зупинилось його життя. Прочитати все »
Дивний випадок мені прояснив істину
Одного вечора вибило світло по всій вулиці. Настала темнота. Я вирішив сидіти у темній кімнаті. Подивився довкола, була лише темнота. Спочатку незручно. Згодом почав звикати. Знову через якусь мить вже починали виднітись речі кімнати, а радше обриси речей. Я почав Прочитати все »
Перші кроки нелегкі … як прекрасно, коли є хтось поруч
Маленька дівчинка починала робити свої перші кроки у житті. Батько сидів поруч і спостерігав. Його обличчя сяяло великою радістю. Натомість дитя час від часу схлипувало від болю падінь, але вперто знову піднімалось і робило чергову спробу. Падіння повторювались і сльози лились. Батькове обличчя не змінювалось. Воно далі залишалось