Перші кроки нелегкі … як прекрасно, коли є хтось поруч

Loading

тато доняМаленька дівчинка починала робити свої перші кроки у житті. Батько сидів поруч і спостерігав. Його обличчя сяяло великою радістю. Натомість дитя час від часу схлипувало від болю падінь, але вперто знову піднімалось і робило чергову спробу. Падіння повторювались і сльози лились. Батькове обличчя не змінювалось. Воно далі залишалось

 спокійним і радісним, лиш час від часу губи його шепотіли: «ще трошки, ще недовго».
Так і сталось. Не треба було довго чекати поки дівчина почне сміливо ходити і зробить рішучі кроки у житті.
Минув час. Батько похилився із літами і йому вже було важко зробити, навіть, крок.

Одного дня красуня стояла поруч свого наставника життя і серце її шепотіло: «ще трошки, ще недовго». Вона не хотіла прийняти цих слів, тому плакала…
Батькове обличчя далі залишалось спокійне і сяяло великою радістю.

Перші кроки у нашому житті давались завжди важко. На щастя деколи були ті, котрі нас підтримували. Не завжди ми до кінця розуміли їхню поведінку. Коли їх втрачали, тоді починали усвідомлювати їхню цінність у нашому житті.

Хай Бог благословить наших батьків земських та духовних за їхню терпеливість і за той погляд сповнений радості і надії, котрий нам давав силу зробити наступну спробу, наступний крок.

2 коментарі до “Перші кроки нелегкі … як прекрасно, коли є хтось поруч”

  1. Дякую мамі і бабусі за те,що з дитинства відкривали мені Бога.Не все сприймала відразу. Дещо приходило з роками.Тепер сміюся з себе, коли пригадую, як бабця піднімала мене рано до церкви, а мені так хотілося спати.Та найбільше я злостилася,коли ми заходили до храму, а вона доти підштовхувала мене в плечі, доки я не опинялася з самого переду.Мені ж хотілося десь подрімати ще ззаді на лавочці. Не виходило.Тільки тепер,
    через багато років,я розумію цінність цих наук і не перестаю дякувати своїм рідним за ту основу,яку вони заклали мені.

  2. Дякую Богові, за своїх рідних, і дякую Йому за тих кого поставив на моєму шляху, за тих хто допоміг пізнати Його, пізнати Його як люблячого Отця…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *