І як Ісус відходив звідти, слідом за ним пустилися два сліпці й кричали: “Помилуй нас, сину Давидів!”
Часто ми сміємось із вислову “сліпий сліпого веде” і вказуємо на абсурдність даної поведінки. Але цього разу можемо лише подивляти, як двоє незрячих допомагають один одному та йдуть разом до мети. І дійшли не тільки до Христа, але ще й до повного зцілення. Христос пояснює причину цього чуда: “По вірі вашій і дасться вам”. Віра стала причиною об’єднання двох страждущих, віра стала основою для зцілення. І не лише віра – а спільна віра, яка вела їх в темній дорозі до світла. Віра, яка дала їм світло, світло, яке рознесли іншим, проповідуючи іншим. Читати далі Чи сліпий сліпого може вести?→
Дорогі браття і сестри у Христі, в історії з Євангелії “Про відпущення гріхів розслабленому” ми можемо зауважити обурення людей, які почули, що Ісус показав свою силу над гріхом і його наслідками. Виявили незадоволення через те, що Христос простив людині гріх і відпустив їй належну кару. А що тут дивного і не правильного? Прощення є основним знаков Любові. Бог Отець через Сина прощає гріхи і цим показує Свою любов і до грішників. Невинний страждав за винних
Відпущення гріхів – це не просто прощення, це також помилування від кари за гріх. Вираз «козел відпущення» відомо з біблійних часів – первосвященик покладав гріхи свого народу на ні в чому невинного козла, якого потім приносили в жертву, або просто відпускали на певну смерть. Читати далі А Тобі гріхи відпускаються?→
Дорогі браття і сестри, у сьогоднішньому Євангелії (Матея 8:28-34) Христос показує свою Божественну Силу і Любов. Це прекрасне поєднання могутності і любові відкриває справжній образ Спасителя.
У розповіді про біснуватих Ісус дає ще одне одну відповідь на запитання апостолів: Хто є Ісус? Ще мить тому вони бачили як він втихомирив море і тепер йде у місце, яке оминали всі, бо мали страх перед злими духами. На великий подив усіх ці духи слухаються наказу і двом опанованим повертається лик Божої дитини. Читати далі Божественна Сила і Любов, що не проминають→
Дорогі браття і сестри, у сьогоднішньому Євангелії Христос ставить у приклад чоловіка поганина, який виявив свою віру у Христа-Спасителя.
Дивлячись на його приклад, пригадаймо і свою віру.
Апостола Павло повчає: віра народжується із слухання. Віра – це дар Божий. Дар, який потрібно отримати. Отримування цього дару можливе через слухання. Ми слухаємо розумом і слухаємо серцем. Дар віри опирається на знання, пізнання і зберігається у серці людини.
Троє синів після довгої розлуки зійшлися разом у батьківській оселі. Часу пройшло багато і у кожного вже було своє життя, свій досвід і свої принципи.
Хоч, Батько був один, але так виглядало, що вони не були подібні один на одного. Не раз їм дорікали інші, висміюючи їхнє вороже ставлення та їхні поділ між собою. Сини і самі розуміли, що це не добре. Можливо тому часто не зустрічались, але пройшло трохи часу і цього разу ніхто не відмовився зібратися разом.
І як Ісус відходив звідти, слідом за ним пустилися два сліпці й кричали: “Помилуй нас, сину Давидів!”
Дорогі браття і сестри, у сьогоднішньому Євангелії (Матея 8:28-34) Христос показує свою Божественну Силу і Любов. Це прекрасне поєднання могутності і любові відкриває справжній образ Спасителя.
