Вступні роздуми:
Дорогі браття і сестри у Христі, в Євангелії від Луки (Лк. 16, 19-31) ми читаємо притчу про життя, смерть і погребення двох людей. Їхні долі були різні за життя і різні після смерті.
Знаємо, що один з них на імʼя Лазар і знаємо, що він був бідний і жив надією, а імені іншого чоловіка не знаємо, відомо те, що був багатий і мав багато братів. Багатий мабуть пишався своєю долею життя і мабуть йому заздрили інші, але потім виявилось, що це була лише короткочасна мить, через таке життя він втратив щасливу вічність. (більше…)
Дорогі браття і сестри у Христі, Притча «про Сівача і про зерно» може торкнути всіх, бо тут не говориться до віруючих чи ні, тут згадується про тих, хто має вуха, щоб слухати: «Хто має вуха слухати, хай слухає.»
Ми знаємо, що віра народжується від слухання. І тому важливо звернути увагу: що і кого ми слухаємо?
Зараз маємо багато пропозицій слухати. Живемо в епоху чисельних комунікацій. Колись у давнину не було так багато шуму, голосів. А тепер можемо почути будь-кого і будь-де.
Але є важливе запитання, яке слід собі поставити: кого слухати?
Бо, щоб просто заповнити тишу і слухати всіх підряд – це “нелюбов” до себе, не повага до своєї душі, ґрунту, про який згадував Ісус у притчі.
Дорогі браття і сестри у Христі, після нагірної проповіді Ісус пішов по околицях звіщати Добру Новину і на знак підтвердження сказаних слів на горі Він творив чуда.
У сьогоднішній історії, чуючи слова сказані до вдови з міста Наїн “Не плач”, нам пригадується про те, як Господь дав надію людям, що у скорботі: “Блаженні ті, що плачуть тепер, бо втішитеся”
І Спаситель у утішив жінку, воскресінням сина. Так буде з кожним, хто пережив втрату. (більше…)
Дорогі браття і сестри у Христі, цього тижня ми мали можливість почути уривки нагірної проповіді, яка передана нам у 6-тій главі Євангелії від св Луки.
Правдоподібно ця проповідь мала відлуння у всіх інших зустрічах Ісуса із людьми.
У проповіді згадується про блаженних і про тих, кому горе. Згадується про стосунки між людьми. Складається враження, що Ісус спонукає нас до переосмислення нашого духовного життя і нашого життя на землі.
Серцем цієї проповіді була перша заповідь, але з Його уст вона прозвучала по-іншому:
«Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.» тобто не матимете інших богів, кумирів. (більше…)