Спасибі тобі, мій маленький проповідник

Loading

Одного разу кілька мам зібрались разом у парку і розмовляли між собою. Час був нелегкий у їхньому житті. Щоденні труднощі порушували спокійний ритм життя. І коли зав’язалась розмова, кожна почала виливати свій біль.
З кожною розмовою ставало все сумніше і неспокійніше. Спокійна розмова поступово переходила у суперечки і нарікання на всіх. Ні одній вже не подобалось почате, але ніхто не наважувався перервати розмову та змінити тему.
Раптом одне дитя приповзло до них і показало квіточку. Ласкавий усміх і зачаровані очки випромінювали радість. Дитя не вміло ще говорити, воно лише угукало і показувало квіточку.

Всі звернули на нього увагу і усміхнулись йому у відповідь. Перервалась розмова і почалась нова тема. Всім стало весело.
Того ж вечора одна із мам зайшла до церкви і почула слова з Євангелії: Будьте як діти….
Того ж вечора мама підійшла до дитини і лагідно поцілувала. Затрималась на якусь мить, ніби щось згадуючи, поцілувала знову, кажучи: “Спасибі тобі, мій маленький проповідник”.
Дивно було всім, коли вже ж на другий день та мама спекла смачний пиріг і несла його іншим мамам.

Один коментар до “Спасибі тобі, мій маленький проповідник”

Залишити відповідь