Священик зустрів одного свого парафіянина, котрий вже довший час не з’являвся в церкві. Може була якась хвороба чи якісь труднощі, так пояснював собі святий отець, коли думав про того чоловіка і тепер при зустрічі запитався про справи. Виявилося, що все добре. Тоді священик строго нагадав про те, що потрібно шанувати святий недільний день.
Чоловік навіть не засоромився від почутого закиду.
Відразу відповів, що він з великою честю, ще як наказувала його мама, святкує недільний день. І він пригадав, як йому ще з малку пояснили, неділя – тому і називається неділя, що в цей день “не” “ділається”, тобто цей день є днем відпочинку і нічого не можна робити.
Священик подумав і сказав: “щось сумніваюсь, щоб наші предки саме так назвали цей день і саме з цієї причини. Наскільки мені відомо: Неділя походить від слова “не ділити”!
Отож, цей день має бути повністю відданий на славу Божу і Йому на прославу. Не можна цей день ділити на дві чи більших частин: цей день не ділиться, його потрібні повністю посвятити на Бога”.
Ось тому для атеїстів і безвірків – це день, коли не потрібно нічого робити і нічим не перетруджуватися, навіть не йти до Церкви, бо це може порушити заповідь, адже вислухати службу – це не так легко.
Для віруючих людей неділя - день, коли людина посвячує час на якомога більшу злуку із Богом, щоб бути одне ціле із ним. Неділя – це десятина твого часу для Бога, як вияв пошани і вдячності за всі отримані дари.
“І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.
І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив”. (Буття 2:2,3)
Неділеність людини у цей день теж вірно, але скоріше символ есхатологічного виміру, коли людина позбудеться поділеності.
“Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком
та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх.
Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?” (Рим.7: 14,18,22-25)