Дорогі браття і сестри у Христі, у п’яту неділю Великого Посту під час Божественної Літургії читається Євангеліє, у якому розкривається суперечка між апостолами стосовно влади. Ісус дуже боляче сприймає цей факт. Адже щойно Він розповідав про Свої терпіння і смерть, кажучи також про воскресіння, а вони далі у своєму серці переслідували думку про особисті інтереси, іншими словами – хотіли використати Ісуса у своїх приватних цілях. Яків та Іван були патріотами свого народу. Хотіли визволення з рабства Римської імеперії. Та ось, зустрівши Ісуса, побачили в Ньому національного лідера, за яким йшли тисячі. Коли почули про Єрусалим, то відразу зраділи, бо нарешті може бути початок революції, політичному перевороту. Підійшли до Учителя і немов хотіли заспокоїти Його, кажучи, що будуть Його соратниками, сидітимуть по правій і по лівій стороні у його славі, за яку готові потерпіти.
Ісус був вражений такими думками, бо вже 3 роки як вони слухали Його, але в їхніх думках далі було одне і теж: влада, революція, пролиття крові, політичні зміни. Це наводить нас до думки, що апостоли хотіли використати у власних цілях, навіть цілком благородних… нажаль, слухали його, але не чули!
Наш шлях до віри в Христа можливо і є шляхом використання у своїх цілях?
Чому ходимо до Церкви, чому молимось? У час посту потрібно задуматися над тим, щоб ми не повторили подібної помилки, вірили бо нам вигідно! Це правда, що багато з нас наблизилися до Христа Спасителя, бо мали особисті проблеми і наша віра в Христа, його допомогу почалася із особистих інтересів? Комусь щось потрібно було, інший не міг перенести якісь труднощі і т.д. Бог прийняв нас такими, якими ми є, зі всіма нашими вадами і егоїстичними інтересами.
Та все ж Бог терпеливо чекає на нас, щоб ми прийняли Його Слово, шлях про СПАСІННЯ. Щоб ми шукали за Ним з причини любові. Як мило, коли діти навідуються до батьків з простої причини: виявити їм любов, вдячність, просто побути з ними. Можемо тільки уявити собі наскільки Бог радіє, коли ми зустрічаємось з ним в часі цього посту на простих 30 хв щодня, щоб побути з Ним, почути Його Слово, наблизитись до Нього і пізнати Його краще!
Багато наших заблуджень є від того, що ми ніби є з Богом, ніби віримо, але не чуємо Його, не переконані до кінця у правоту Його заповідей і дороговказів.
І Він закликає нас, що не потрібно насильно змінювати КОГОСЬ і ЩОСЬ, а найперше потрібно почати від себе, САМОМУ НАВЕРНУТИСЯ, адже щастя не є поза нами, а є в середині нас! І втакий спосіб все буде покращуватися без насильства.
У п’яту неділю св.Посту Східна Церква ставить у приклад Марію з пустелі Єгипту.
Саме вона шукала щастя і не зуміла знайти його ні в одній грішній розвазі. Коли навернулася до Бога, то добровільно позбулась всього земського і віднайшла Спасіння та блаженний рай.
Багато в цьому для нас дивовижного, багато незрозумілого до того часу, коли на собі не відчуємо мить навернення! Коли відкриваються очі на духовні цінності і вже зникає залежність до матеріального.
В цьому дивному неверненні Марії було показано людству силу благодаті Божої, що прощає і зціляє гріховну природу людини, що приймає розкаяного грішника. Адже Господь прийшов грішників спасти, а не праведників!
Марія Єгипетська є яскравим прикладом навернення. Вибрала пустелю, щоб зустрітися з Богом. 40 років прожила там живлячись словом Божим! Слухала Бога!
Християнин часто мовчить перед Богом не тому, що немає, що сказати, а тому, що хоче послухати!
Дорога самовідречення, яку пройшла преподобна мати Марія Єгипетська, є нашою дорогою 40 – денно посту. Благослови Боже нас на святе Слухання Твоїх Божественних слів.
Марія “вкрилася Христовим Божественним законом, вона прийшла до Христа зо всією пильністю та любов’ю, покинувши попередню дорогу гріха” (3 канону св. Андрія Критського). А ти душе?