Архів позначки: Неділя Великого Посту 5

Що ми маємо сказати і як маємо діяти, коли хтось відкриває свій біль?

Loading

Дорогі браття і сестри у Христі, наша подорож із Христом до Єрусалиму, до місця страждань завершується. Сьогодні в Євангелії від Марка (Мр. 10, 32-45) ми читаємо про третє провіщення страждань: “Оце йдемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам, і насміхатимуться з нього, й уб’ють, і по трьох днях він воскресне.” Учитель відчував стан апостолів, які страхались, бо вже відчували про те, що має щось статись.

Ісус йшов попереду і складається враження, що Він хоче підтримати друзів у їхніх переживаннях, відкриває їм свої внутрішні переживання, свій трепет про завершальний етап земського життя. Читати далі Що ми маємо сказати і як маємо діяти, коли хтось відкриває свій біль?

Ми знаємо чого просимо? Синодальні слухання 5 неділя посту

Loading

Ісус три роки подорожував і заходив у села і міста. Разом із учнями зустрічав різних людей. Спілкувався із усіма. На дорогах і в селах Господь проповідував, зціляв, утішав. Він не відкидав нікого і ніколи не цурався слухання, діалогу та близькості. Завжди був серед людей, його постійно оточували учні. Учитель багато повчав і багато запитував, поступово відкривався і обʼявляв волю Небесного Отця. На завершення своєї Спасительної мандрівки Ісус уже в третє відкриває Таїнство своїх страждань і своєї прослави. Він служив людям, але ніколи не перечив Волі Свого Отця. Читати далі Ми знаємо чого просимо? Синодальні слухання 5 неділя посту

Всі панами не будемо, але слугами та дітьми Божими – так!

Дорогі браття і сестри,  п’ята неділя Великого посту нам пригадує про третє провіщення апостолам Христом Своєї Жертвенної Любові – це ще раз підтверджує добровільну смерть Спасителя та приготування до неї.
Ісус проповідував вічне життя, вокрешав померлих, повертав повноцінне життя немічним, а сам готувався до смерті! Як це зрозуміти? Чи не є в цьому протиріччя?
У цьому Великому пості ми маємо чудову нагоду пізнати, що Бог говорить нам про наше життя? Що говорить про ціль, про спосіб, про наповнення життя.
Він спокійно говорив про свою смерть. Чому? Читати далі Всі панами не будемо, але слугами та дітьми Божими – так!

Ти віриш в Бога, який чує, але не виконує твоїх прохань?

Дорогі браття і сестри у Христі, у п’яту неділю Святого і Великого посту у читанні Євангелії від Марка (Мр 10, 32-45) відкривається нам історія із проханням апостолів про те, щоб він зробив їм те, чого вони просять.
Ця ситуація нам пригадує про молитву, яку ми називаємо ”Молитва прохання”. Це стається тоді, коли ми звертаємось до Бога з прохання: ”зроби нам те, про просимо”.
Ісус сам повчає: ”просіть і дасться вам”, ”не маєте, бо не просите”
От і апостоли прислухались до Його слів, як робимо це ми, звертаючись до Бога як в приватній молитві, так і в спільній, кажучи: подай, Господи. Читати далі Ти віриш в Бога, який чує, але не виконує твоїх прохань?

Між єгоїзмом і жертвенністю, між служінням і пануванням

Дорогі браття і сестри, ми приближаємося до завершення Великого посту. Цей шлях сорокаденної молитви, роздумів, добрих діл ми намагалися здійснити у кліматі духовної підтримки. Досвід нашого життя показує, що бути у спільноті, сім’ї, групі друзів – це великий дар, але також і велике випробування.  Адже кожна людина має свій характер, має свої вподобання, має свої переваги і недоліки, саме інколи піддається випробуванню – чи наша “різність” стане причиною конфлікту чи взаємного доповнювання.
В історії, яку ми чуємо у 5-ту неділю Великого посту, показано слабкість апостолів (Мр. 10, 32-45.). Одні хотіли мати запевнення у майбутньому стосовно їхньої кар’єри, а інші, дізнавшись про це, заздрісно із гнівом виявили своє обурення.  Почалась суперечка.
Подібні ситуації також стаються і в нашому житті, Читати далі Між єгоїзмом і жертвенністю, між служінням і пануванням