Дорогі браття і сестри у Христі, притча в Євангелії від Луки 14:16-24 немов показує культурні відносини між людьми. Складається враження, що Христос хоче нас повчити якоїсь форми поведінки на прикладі господаря і запрошених друзів, де є ласкаві запрошеня і вічливі прохання про вибачення із оправдовуючими причинами. Але, строгість господаря в кінцевій частині притчі показує, що зовнішня вічливість і вічлива форма поведінки не є ознакою ні любові, ні пошани. Адже висновок господаря був чітким: “Кажу бо вам: Ніхто з отих запрошених не покуштує моєї вечері”.
Запрошені не прийшли, а їхні оправдання не змусили перести святкування. Все відбулось своєчасно, відгукнулись і прийшли інші. Можливо менш достойні, менш поважні, не такі обдаровані, але прийшли і задум сповнився.
Бог кличе і ми маємо можливість сказати своє “ТАК”, або “НІ”
Ми маємо вибір і можемо скористатися ним. Цей вільний вибір – є ознакою рівня нашої Любові і вірності до Бога. В нашому житті існує шкала цінностей, по якій ми ставимо щось на перше місце, а щось на друге, третє і т.д. Кожного разу у нашому виборі ми показуємо цю єрархію цінностей і можемо пізнати, що чи хто є на першому місці в нашому житті. Отож: на якому місці є Бог? Які є цьому докази?
В човіка запитали: “Як проходить ваш звичний день?” Він відповів: “Кожний звичайний день є незвичайним, бо в центрі планування дня є Бог і Його свята воля”. Як ти плануєш своє життя? З Богом?
Божі плани – це мої плани?
Залишити все і відгукнутися на заклик Бога – це найвища ознака віри в Нього і любові до Нього. Зробити задля Бога, зробити в Його святе Ім’я: Отця і Сина, і Святого Духа – це є дорога спасіння і порятунку від нашого егоїзму і та матеріальної сліпоти.
Віримо, що Бог є Всевидючим і Премудрістю. Він одинокий знає, що дійсно є важливим в нашому житі і що дійсно є потрібним для нас.
А ще маємо пам’ятати, що Богові нічого не потрібно по’яснювати. Наші оправдання Йому не потрібні, адже Він і так все знає, і все розуміє. Ось тому утруждати себе якимись поясненнями перед Богом – це марна трата часу. Пам’ятаймо, що як в притчі, так і в житті Бог покличе інших і Його задум рано чи пізно все ж буде мати втілення. Але вже без тих, хто відмовився… Віримо в те, що ми будемо виконавцями Божої волі тут на землі і потім у небі, а наші вчинки нехай буде цьому підтвердження.
І якщо добре подумати:
Невже у тебе є такі невідкладні справи, щоб сказати Богові “НІ”?
Невже у тебе є таке майно, що не може бути без тебе?
Невже у тебе є такі друзі і сім’я, що не відпустять на зустріч із Богом?
Прийде час, коли ти сам переконаєшся, що це все були лише оправдання. Прийде час, коли все покинеш і нічого нікому не будеш пояснювати. Прийде час …
Бог кличе нас сьогодні до Нього на гостину!
Будемо старатися прийти, а оправдання залишимо комусь іншому, тому, хто не має любові до Бога.
до зустрічі у Храмі, до зустрічі на молитві!
Блгословенної вам неділі!