Іконою називаємо малюнок із символічним зоображенням, у якому є глибокий зміст. Читаючи символи, можемо відкрити особливе послання.
Перед нами є особлива ікона із особливою назвою “Ікона безликого різдва”. Назва дещо насторожує. Ми звикли чути про ікону “Різдва Христового”, “Різдва Богородиці”, а от саме таку назву “Безликого Христа” мабуть зустрічаємо вперше.
Вдивляючись в саму ікону, можемо зрозуміти чому так названо, але при цьому виникає наступне запитання: Чому так намальовано, або, як кажуть іконописці – Чому так написано чи відтворено?
Безликість – пустота?
Вдивляємось і зауважуємо, що на цій іконі дійсно є безликість. Є зоображена жіноча постать і дитяча. Обоє не мають ні очей, ні уст, ні вух, ні носа. Немає конкретного обличчя, тільки обриси. По-церковному – це безликість. Дивно, правда?
Дивлячись на них, ми не можемо сказати: вони веселі чи сумні, задумані чи відкриті до спілкування. Ми навіть не можемо запевнити, що вони живі. Пустота вказує на пустоту.
Різдв’яна тема – надумана?
Різдв’яна тема відкривається нам завдяки нашим особистим спогадам про Різдв’яну подію і спостереженням за знайомими для нас сюжетами добре знайомої історії із Палестини. Жіноча постать і дитина нам пригадують про Пречисту Діву Марію, котра породила дитятко Ісуса. Сіно в ногах дитини нагадує про те, що народження відбулось в убогій стаєнці, де зберігалось сіно для домашніх тварин. Зірка гармонійно поєднана нам пригадує про Вифлеємську зірку, що вказала шлях мудрецям зі Сходу до місці, де народився Месія-спаситель.
Красива? Так, красива!
Та все ж таки навіть проста людина зауважить, що цей малюнок є красивий. Красиве поєднання кольорів, рухів персонажів. Зроблено дійсно по-мистецьки і навіть приваблюючи. Сприймається, як дорослими, так і дітьми. Складається враження, що автор старався вгодити усім.
Вгодити всім
Так усім без винятку, будь то віруючий чи не віруючий, християнин чи іншого віровизнання, європеєць чи з іншого континенту. Таке зоображення підходить всім. Важко знайти причину, щоб заперечити його присутність навіть у звичайних публічних місцях.
Безликість – нейтральна, а в християнській іконі?
Коли іконописець закінчує ікону, він її називає. Цей особливий обряд дехто називає йменуванням ікони. Іконописець підписує представлені персонажі конкретними іменами і титулами, дає назву всій іконі. Це творить ікону оригінальною. Завдяки цим надписам вже немає сумніву, хто це і яка це подія. Назва відокремлює, уосібнює, надає приватності.
Різдво у сучасному суспільстві – це яке різдво? Безлике?
У дивовижній атмосфері яскравих кольорів, веселої атмосфери, дарунків і побажань, можемо зауважити цю ж “безликість” у Різдв’яних Святкуваннях. Краса, яскравість, нейтральність – підходять усім. навіть тим, хто не є християнином, але дарує різдвяні дарунки і на вихідні ходить в гості.
Це немов “Свято різдва”, але ж по чому ми пізнаємо, що це Свято Різдва Христового? Немов би само собою мало бути ясно?
Вистачить поглянути довкола… і стане ясно. І ця ясність є від багатьох блискучих і дивовижних подій, концертних шоу програм, так званих “різдв’яних” фільмів, дідусів морозів чи різдв’яних дідусів, від побажань “Веселих свят” і “Смачної куті” і т.д.
Простіть, а це як відноситься до “Різдва Христового”?
Тоді чиє народження ми святкуємо?
Ми, християни, і ми святкуємо народження Спасителя, Ісуса Христа.
В Його день ми будемо почитати Його.
В цій події ми будемо радіти і славити Бога.
Він буде в центрі нашої уваги і пошани.
Ось підходить цей різдв’яний час, роздумуєш над Вифлеємською подією, дивишся довкола і в глибині своєї душі постають ці запитання, то ми святкуємо Різдво Христа чи весело проводимо різдвяні свята?
І все ж у цій атмосфері безликості і нейтральності ми маємо приготувати свою душу. Щоб у ясності віри ми змогли зустрінути і пережити присутність Месії.
У тиху різдв’яну ніч, у світлий день Торжества, коли ми будемо у родинному колі чи на одинці із Богом від нас буде залежати чи це Святкуванням буде безликим, таким, що може всім підходити чи це буде справжнє Свято, яке є виявимо любові і поклоніння Спасителю, котрий прийшов на цю землю, щоб повернути Лик Божий людському створінню.