Дорогі в Христі, браття і сестри, в Євангелії від Матея 25:14-30 Ісус оповідає нам притчу про Таланти та їх помноження. Зауважуємо, що ці дари не беруться з нічого, а є їх податель. Це податель не тільки є щедрим, але ще й мудрим, бо дає кожному за його початковими здібностями. Також виявляється його педагогічний підхід, коли довіряє більше тим, хто помножив отримані дари.Дає в милосерді, довіряє в мірі, помножує в щедрості, залишаючись справедливим.
Коли роздумаєм над нашим життям, то можемо зауважити, що Ісус відкриває нам поведінку Бог Отця: Він дає, довіряє і помножує, залишаючись справедливим.
Помилки людини, через які сама страждає.
Людина часто приписує все собі, забуваючи за Подателя, апотім дивується, чому більше не отримує. Дехто те, що має, старається зберегти лише для себе, щоб часом не пропало, не знищилось, не зіпсували. Все рівно не буде мати таким, бо все проминає. Дехто за якийсь час зауважує, що нічого в її житті не змінюється, не помножується, не зростає і замість того, щоб покаятися та змінитися, починає видумувати оправдання, вдається до заздрощів іншим, надумує звинувачувати у несправедливості і т.д.
Бог справедливий! МИ це бачимо ?
Бог добрий і щедрий, але чи для скупих і загребущих?
Бог повіряє і доручає, але хіба тим, хто відразу закопує і не помножує?
Бог хоче дати більше, але хіба тим, хто лише дивиться на інших із критикою, заздрістю, злобою, зі страхом упередження?
Перед тим, як судити, задумаймося над собою
Щороку читається ця розповідь про таланти. Щороку ми задумуємося над тим, що Бог нам дає. Згідно із логіки притчі ми маємо мати постійне дарування Бога, якщо уміємо помножувати Його дари. Має бути одне за другим. А що, якщо процес зупинився? Якщо людина відчуває, що Бог її вже не обдаровує? Тоді можливо щось порушилось… Задумаймось: чи часом ми те, що отримали по Його великій милості не помножили, сховали, закопали?
Будьмо благословенними, помножуючи і поширюючи Його благодать і творімо Царство Боже вже тут на землі.