Не буде нікого

Loading

Одного разу дівчинка запитала маму: “мам… а що буде, якщо не будуть народжуватись діти? ”
Мама усміхнулась і сказала: “Не буде людей на світі”.
Дівчинка усміхнулась теж і сказала дуже радісно: “і тоді вже не буде кому мене ображати?”
Саме цього дня вона зазнала образ від інших дітей у дитсадку …
Тепер все стало зрозумілим для мами.
Вона з великою ніжністю погладила по голові свою доню і продовжила: “Так, ти права, тоді вже ніхто не буде тебе ображати. А також тоді не буде того, хто би тобі усміхнувся, сказав тепле слово, підтримав і просто обняв.”
Доня притулилась до мами міцніше і поцілувала у щоку … мовляв: добре, що є Ти, …. і такі, як ти.

7 коментарів до “Не буде нікого”

  1. Напевно немає повністю поганих чи повністю добрих людей,
    а є люди які з власної волі, чи під тиском обставин дозволяють певній силі розвиватися у собі. Краще щоб це було добро…

  2. Якщо добре придивитися до себе, то можна знайти певні речі, над якими варто попрацювати. Так і в кожної людини, є свої певні речі. Нещодавно відкрила для себе одну річ: кожна людина має право бути такою як вонає, і дуже гарно є вміти приймати людину такою як вона є. Коли це пригадую собі, то і нема на кого, і ні на що ображатися. Ну є така людина, так вона поступила, аое це її рішення та дії. Від мене тільки: Господи прости, або дякую Господи за цю людину, допоможи мені не сердитися, а любити людей. Бо люди – такі самі як я. Я ж теж людина.
    Гарно є не ображатися, а тішитися тим, що живу поміж людей.

  3. Дякую, просто чудові роздуми. Колись я легко ображалась, а ось легко порадіти – з цим були проблеми. Цей простий приклад ще раз нагадав мені, що радіти варто навіть просто так, коли чудовий день, коли почула гарну пісню, чи прочитала цікаву книжку, чи купила гарний одяг, чи йду прибраною вулицею, адже все це завдяки іншим людям, їхнім талантам і їхній праці. В житті стільки хорошого, але ми інколи до нього звикаємо, що просто не помічаємо.
    ” Радуйтеся завжди у Господі; знову кажу: Радуйтеся!” Филип.4:4.

  4. Так, Наталочко, погоджуюся з тобою, що треба жити і радіти кожною миттю. Джерелом кожної миті ж Бог. І не варто витрачати свій дорогоцінний час на образи чи поганий настрій. Я вважаю, що часто наші образи є надуманими чи безпідставними. Краще тішитися добрим і вчитися те добре бачити у своєму житті, ситуаціях, природі і всіх сотворіннях Божих. Моя молитва зара є такою: Господи, навчи мене бачити Тебе у всьому, і прости, що не вмію цінити те, що маю. Пригадую, нещодавно читала інтервю з блаженішим Гузарем, в якому на запитання що йому найбільше подобається у людях він відповів, що особливо йому до душі людська простота. А на запитання, що йому не подобається в людях, Любомир Гузар відповів, що люди взагалі йому подобаються, вони такі цікаві. Може якісь їх вчинки не до вподоби, але коли це він помічає в іншій людині, то зосереджується на собі, і шукає чи таж вада є в ньому, і зізнається, що і в себе він її також бачить; та після того, дякує Богу, що вчить його через інших людей.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *