“Богу все можливо” – як каже ангел, “немає нічого неможливого в Бога”, але ..

Дорогі браття і сестри, торжество Благовіщення нам пригадує про те, як ангел звістив Марії, що вона є Благословенна між жінками. Ангел приніс їй добру вістку, тому називається Благовіщення, і це було не тільки просте привітання “Радуйся!”, а воно ще й несло в собі проголошення великої місії: “Ти вибрана з поміж жінками для того, щоб Месія прийшов до цього людство,  для того, щоб цей місія людям нагадав про те, що є Бог, який любить людей, який хоче людського спасіння, хоче, щоб людина жила вічно в радості в любові між собою, людьми, в любові до Небесного Отця, Творця всього видимого і невидимого”.
Який прекрасний Божий план, яка прекрасна вістка. І це в той час, коли людство запитувалося: чи Бог ще пам’ятає про нас? Коли людство запитувалося: чи Бог є з нами? Тоді коли людство сумнівалися: чи ще можна мати надію на вічне спасіння, на те щоби повернутися до втраченого раю?

“Богу все можливо” – як каже ангел, “немає нічого неможливого в Бога”, але …
І все ж таки ця радісна новина, це благовіщення могло і не бути, тут треба пригадати одне чарівне слово “АЛЕ”.
Так це правда, що Бог все може,  АЛЕ людина може відмовитися від цього цього “ВСЕ МОЖЕ”. Так це правда, що Бог Всемогутній, але людина може перекреслити у всемогутність у своєму житті і своїм “Ні”, “не хочу”, “не буду”, “не можу”. Так Бог хоче спасти людину, Бог любить людину і хоче показати це спасіння, але людина може його не прийняти, відкинути. Бог хотів тоді прийти на цю землю і замешкати між нами, але і тоді Марія могла сказати “НІ, не я”. Мить, відповідь, яка могла вирішити все майбутнє людства, змінити хід історії людства. Мить, яка могла перекреслити все, у що ми зараз віруємо. Все би було по-іншому, якби Марія сказала – “ні, я щось не чуюся”,  або “Я стидаюся”, або “я не знаю як”. І в якійсь мірі ми відчуваємо, що була боротьба між “ні” і “так” це відчутно у словах: “як це може бути, коли я мужа не знаю?” Ангел відкрив їй це велике таїнство: “Дух Святий зійде на тебе і сила Всевишнього осінить  тебе”.
Вражає те, що Марія тоді зігнула свою голову і сказала: “я слугиня господнє і нехай мені станеться по твоєму слову!” Погодилась, навіть тоді, коли не до кінця все розумію.
Я слугиня Господня – такі глибокі і водночас прості слова, що показують велику віру і цілковиту довіру. Підтримала.
У цьому році, коли ми звертаємо особливу увагу на взаємну підтримку, ми мали таке запитання: чи можемо підтримати Бога? Чи ми, як люди, можемо підтримати самого Бога?
У сьогоднішньому торжестві Бог нам дає відповідь, що Марія підтримала план Божий!
Марія виконала волю Небесного Отця простим своїм “так” – Я слугиня Господня, нехай буде так, як ти скажеш.
Ось тому підтримати – це продовжити, це не протирічити, це не заперечити, це не перекреслити і сказати: я не знаю як, я не вмію, і т.д. і знайти тисячу оправдань. Підтримати – це означає зігнути свою голову і сказати: “добре навіть, якщо я нічого не розумію, але я постараюся зробити все, як ти скажеш”. Підтримка – це слово, яке дає продовження. Завдяки підтримці Марії людство  отримано Спасителя
Сьогодні в царство Благовіщення хочу, щоб кожен з нас дав собі запитання: як він підтримує Бога? як він підтримує план Божий?
Пригадаймо той час і ті ситуації, коли Бог у різний спосіб давав нам добру думку і заохочував нас зробити добре діло для ближнього, зробити добре діло для своїх рідних, для незнайомих людей, у церкві?
Коли Бог казав: “Слухай, треба твоєї допомоги, бо воно само не станеться.”
Пригадаймо, яку відповідь ми давали на ці заклики?
Так, були пропозиції, благання, прохання про поміч. Тоді ми також могли вирішити долю людини, а можливо і кількох людей, своїм “так” і своїм “ні”.
Нічого безслідно не проходить. Ми вплинули на життя, а як?
Ми могли вирішити долю навіть церковної громади від Кожного з нас залежить доля нашої церковної спільноти. Задумаймося: коли ми всі скажемо “Ні” нічого в цьому храмі не буде, ні співу, організованих Богослужіннь та іншої активності. В це свято Благовіщення хочемо пригадати і звернути особливу увагу на всіх тих, які посвятили своє життя Богові, кажучи своє “так”,  служачи в церковному братстві, в інших церковних групах. Кожен по своєму,  прибираючи храм, приготовляючи його до служби, організовуючи наше пасторальне життя.
Всі ці люди стали благовісниками, томущо своєю поведінкою, своїм життям вони дозволили Богові діяти серед нас. Чим більше таких людей, тим більше “благої вісті” буде в цьому світі.
На жаль існують ще зло вісники, це ті які противляться Богу, і спокушаючись, служать злу: пліткують, ображають, вводять у смуток і розпач.
Ось ми стоїмо перед вибором, подібно до Богородиці і до всіх святих, сказати БОгові “Так” чи “Ні”, підтримати Бога чи перечити Йому і цим самим послужити злому духові. Нейтрального стану немає.
Дорогі браття і сестри, дозвольмо Богові діяти у нашому житті!
Перед тим, як відмовити і перечити Божим планам, усвідоммо які це може мати наслідки!
Вірю, що ми зуміємо стати співучасниками Божого діяння і поширемо кож у свій спосіб Благу Вість.
Вірю, що  кожен з нас відчує невимовну радість, подібну до тієї, яку переживала Дівиця з Назарету.
Вірю, що спасіння світу і поширення  Божої любові не зупинеться перед нами, а продовжиться …