Христос воскрес!
Дорогі Браття і сестри у Христі, у цю неділю продовжуємо Торжество Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа! Пригадуємо, як воскреслий Ісус об’являвся своїм апостолам продовж 40 днів і утверджував їх у вірі. Сьогодні у 6 неділя після Пасхи Свята Церква звертає увагу на людей, які не є зрячі, їх називають ще ті, що перебувають у темряві.
Апостоли сьогодні порушують тему зв’язку недосконалості людини із гріхом.
Питання “Чому ми маємо трудності в нашому житті, які пов’язані із нашим тілом, душею та нашим суспільним становищем?” завжди турбувало людину. Тому що тоді поняття щастя поєднувалося із станом, коли ти не маєш трудностей.
І коли у тебе виникають найменші трудності, тоді вони тобі приносять відчуття нещастя. Але трудності є у всіх, і так виходить, що всі ми є нещасливі.
Ми навчилися порівнювати: хтось більше має трудностей, а хтось має менше трудностей. І тоді відчуття бути “щасливою людиною” до нас повернулося через те, щоб мати менші трудності ніж інші. Коли ми дивимося на людей і кажемо, яке є нещастя тих людей! Мене тільки кажемо про них, що вони є нещасливі, але також ставимо на них клеймо: що вони покарані.
Так було і з апостолами, що вони були виховані духовній культурі, що люди, які мають менші труднощі, то вони благословенні, а ті, які мають великі труднощі, це люди покарані, тому вони показують свою вину, або провину інших.
Такий підхід до труднощі людини не змінює становище людини. Наші приховані осудження не полегшують стан людини, але найгірше, що така поведінка не показує нашої любові до неї.
В сьогоднішні історії ми стали свідками того, як Господь не цікавиться причинами, а ставить наголос на тому, що на цій людині мають звершитися діла Божі. І так сталось. Чоловік виконав прохання Спасителя і став спасенним.
У цій історія також вражає, як люди сприйняли його спасіння.
Хтось не вірив і не зміг прийняти його як зрячого, інші, які вважались, як більш духовніші, ще більше заплутались і замість того, щоб підтримати оздоровлену людину, прогнали її. Також по-особливому дивує поведінка батьків, які під впливом інших зі страху не підтримали своєї дитини, враження, що немов зреклись.
Тоді постає питання: Хто насправді був у темряві?
Той, хто мав трудність фізичну, але насправді перебував у світлі, чи ті, які мали зір, але насправді перебували у темряві?
Кожен був засліплений: хто безвір’ям, то глибоким переконанням, що він вже все знає і все може пояснювати, а наспрвді ще більше заплутує себе та інших, а хто страхом …
Знаємо одне: що ті, хто не повірив, той не зміг прийняти ні прозлілого, ні того, хто йому дав зір.
Це нагадує про тих людей, які зустріли Христа у своєму житті і просвітилися. Але водночас зустріли трудність зі сторони своїх друзів, сусідів, знайомих, батьків. Багато свідчать, що їхнє обновлення не могли прийняти інші. Звикли бачити їх такими, якими вони були раніше, а побачити тебе іншим – це означає змінити до тебе своє ставлення. А це не так просто…
Також і різні авторитетні люди могли виявити до них свою зневагу, бо переміни тгнуть за собою також зламування стереотипів. Але мабуть найбільшу трудність мають батьки. Якщо вони наповнені страхом перед іншими, тоді все не так просто. Бо немов стоять на роздоріжжі: підтримати свою дитину і піти проти думки всіх, чи зробити навпаки?
Дорогі у Христі, пройшло вже близько двох тисяч років після цієї історії, але такі подібні історії далі повторюється, на жаль в середовищі християн. Ми немов апостоли, далі дивимось на цей світ і по-людськи щось собі міркуємо. Якщо ми не будемо пам’ятати слів Христа, тоді ми будемо повторювати самим собі і вчити наших дітей дивитися в минуле і шукати там відповіді.
Але сьогодні Господь вчить нас, щоб ми дивилися на теперішнє і скеровувати свою думку у майбутнє.
Не шукаймо причини, але шукаймо відповіді на запитання: Як діла Божі можуть виявитися на інших через мене?
Щось подібно до того, як Отець виявив Свою любов через Свого Сина до нас у людей! Саме це перемінило світ.
Запрошую всіх нас звернути увагу на наші розмови про наші трудності, про трудності інших і прослідкувати чи є там євангельський дух?
Тобто чи є відповідь на запитання: як Бог може подіяти в цій ситуації через мене особисто?
Якщо відповіді не буде, то це може означати, що я перебуваю в темряві, але коли відповідь прийде, тоді ви побачите як ваші очі, як ціле ваше обличчя, як ціле ваше життя за сіяє світлом любові!
Христос воскрес! Христос живий! Христос далі діє!