дорогі браття і сестри, ще минулої неділі ми чули заклик Христа про те, щоб ми не уподібнювались до поган, до тих, котрі не пізнали Бога, не пережили зустріч з Ним, тому живуть своїм життям повним турботи та самонадіяності.(Євангеліє: від Матея 6, 22-33.) Це приводить їх до глибкого почуття самотності і безпорадності в житті.
Погани можуть багато перейматися, колопотатися і так прожити ціле життя у якійсь зайнятості і врешті-решт не мати правдивої радості від життя. Шукаючи щастя, насправді віддаляються від нього, бо щастя воно вже дароване Богом, його потрібно лише прийняти, як це роблять польові квіти і птахи.
Ми будучи з поганами і живучи у цій ситемі поганський цінностей, що побудована на постійній заклопотаності, можемо спокуситись і прийняти цей спосіб життя, відкидаючи Обʼявлення Сина Божого. Наслідком цього ми поступово можемо втратити відчуття того, що ми є діти Божі, що Бог є нашим Батьком, який постійно піклується про нас.
Син Божий нас перестерігає і нагадує, що наша місія – це впливати на цей заклопотаний світ і пригадувати всім про Творця, про Його задум і про Спасіння.
Інколи погани нам можуть дати приклад 

Цієї  четвертої неділі після Торжества Зіслання Святого Духа, Свята Церква запоршує нас до роздумів над зустріччю Ісуса із сотником( Євангеліє від Матея 8, 5-13.). Як би це не здавалось дивним, але ми маємо роздумувати над зустріччю Спасителя із поганином. І ще вражає, що цього сотника, поганина, Ісус ставить у приклад, а радше його віру: “Істинно кажу вам: ні в кого в Ізраїлі я не найшов такої віри.”. Віру, котра має ознаки цілковитої довіри. Цей сотник теж “був стурбований”. Він турбувався за життя свого слуги. Він залишив всіх і шукав допомоги в Христі.
Це нам нагадує про доброго пастиря, що залишає девʼяносто девʼя овець і йде рятувати одну єдину. Ми ще будемо чути в Євангелії історії про те, як батьки просили про уздоровлення своїх дітей, але тут пан просить за свого слугу.
Його турбота не зводиться лише до думки, він діє. Його дія є скріплена розумінням, що важливо мати не лише бажання, але ще й виконання. Блаженні ті, хто слухає і виконує. Це правда, що у своєму житті  він мав позитивний досвід життя у вірі. Коли слуги слухали його наказу, то відразу виконували. Отож сотник сам захотів бути таким послушним:”Скажи лише слово і слуга мій видужає!”
Словом Божим творився світ, цим же Словом цей світ і утримується.
Саме там, де Боже слово має силу, там є Боже Царство. Відповідно через неприйняття Божого слова, виникають пусті і бездієві бажання.
Дорогі у Христі, коли подивимось на цей світ, на наші спільноти і сімʼї, на наше особисте життя, то ми зауважимо, що все, що сталось – це є наслідком нашої віри.
Одного разу я почув біль одної людини: “я вже сама не знаю, у що я вірю”. І це були слова людини, яка була повна переживання, розгубленості і відчаю. Не було ясності, світла в її очах! Це була особа, яка роками молилась, відвідувала храм, ходила до сповіді і добре знала звичаї…але в момент трудностей впала в глибоку духовну кризу! Чому?
Можливо тому, що вона постійно вірила у “щось”, а не в живого Бога? Можливо через те, що її віра була побудована на тому, що не довіряла цілковито Богу? Бо слово вірю, дуже тісно звʼязано із словом “слухаю”. Кого слухаю, тому вірю! Якщо слухаємо голос Божий і віримо, довіряємо Йому, тоді у навіть у важкий час трудностей ти далі будеш слухати Божий голос і далі будеш довіряти Йому.
Як ми слухаємо Бога?
Погани слухають свої потреби, потреби інших і так розпочинають свій день, так проживають у клопотах ціле своє життя.
Християни слухають Бога і наповнюють своє життя Божим Словом! Воруючі в Христа виявлють у кожній ситуації життя цілковиту довіру! Тому живуть і радіють кожному дню, кожній ситуації, бо виконуючи Божу волю, відчуваюсь невимовне почуття щастя!
Ми кожного дня стоїмо перед вибором: жити в постійних клопотах, чи мати мир в душі?
У день всіх святих українського народу довірмося разом із святими нашого народу Господу Богу. І як вони виконали Божу волю, так і ми наслідуймо їх, постійно кажучи: “Боже, нехай станеться по слову Твоєму! Скажи лише слово і все буде добре!”
Кажи, виконуй і будеш спасенний!